- Пробач, увійшла у смак і забула, давай знову дахи - і дівчину, що розлетілася на тисячі сніжинок, підхопив північний вітер поніс на дах найближчого будинку.
- Не може без зайвих чарів – промовив юнак іронічно посміхаючись. Він легко відштовхнувся від землі і попрямував за дівчиною.
Лілі прокинулася від глухого удару в стіну. "Що там таке" - сонно потираючи очі і відкриваючи вікно, подумала дівчина. Прямо у них у дворі стояли дві постаті, раптом одна, перетворившись на сніговий потік, спрямувалася на сусідський будинок, друга постать попрямувала за нею. " Нарешті, це вони, знову вони" - прошепотіла Лілі і прикривши трохи вікно стала спостерігати що ж буде далі.
Автор приостановил выкладку новых эпизодов