22 березня
Сьогодні на Землі день весняного рівнодення — поворот на нове літо. А тут до кінця першого місячного дня залишається ще три земні доби. Не полишаю спроб відчинити вихідний люк, але наразі нічого не виходить. Вирізати замки люка автогеном неможливо — апарат безсилий проти панцира «Атланта».
Вчора описав нашу невдалу посадку на Місяць. Укладу ці аркуші в бортовий журнал. Записи в бортовому журналі вестиму до останньої години перебування на «Атланті» — якою б вона не виявилася, остання година…
Іноді обсідають сумніви… А що, коли генерал Першинг вважає всіх нас загиблими і виліт Кросбі відкладений надовго? Єдина надія на Джеферсона і його авторитет. Старий здатен здійняти галас на весь світ… Адже він одного разу вже врятував мені життя. Тоді в Чилійських Кордильєрах ми з пілотом померли б від голоду або замерзли б на льодовиках. Кляті вертольоти! Ми так і не зрозуміли, чому відмовив мотор… А Джеферсон сам розшукав нас після безперервного тридобового кружляння над крижаними верховинами. Старина Джеферсон! Ми об’їздили з ним усі шість континентів. На нього можна покластися…
23 березня
Все думаю про нічний поштовх. Місяцетрус? Скільки нового можна дізнатися, вийшовши назовні. Який посміх долі! Знаходитися менш ніж за метр від невідомого дивовижного світу і не мати змоги вступити в нього. Навіть, можливо, не побачити…
25 березня
Люк усе не вдається відчинити, а з приймача не чути нічого, окрім тріску. Завтра має зайти сонце. Почнеться чотирнадцятиденна місячна ніч… Що відбувається зараз на Землі? Чи дізналися люди про наш політ? Чи готує Першинг рятувальну експедицію. Якщо про політ стало відомо, громадська думка може примусити генерала й сенатську комісію послати другу ракету. І росіяни напевно спробують щось зробити…
Зараз, коли записував ці рядки, виразно відчув легке тремтіння столу. Я поспішно пройшов у тамбур. Торкнувся рукою зовнішньої стінки. Стінка злегка вібрувала. Що означають усі ці струси? Вони не можуть бути пов’язані зі зсувами самого «Атланта». Значить, тремтіння місячної поверхні? Все ще не можу повірити, що це знаки місяцетрусів!..
Тремтіння незабаром стихло і більше не повторювалося. Серед устаткування нашої лабораторії були два портативні сейсмографи[2]. Один з них при аварії розбився вщент. Другий, можливо, вдасться відремонтувати. Займуся цим завтра, після чергового сеансу біля вихідного люка. Я пораюся в тамбурі біля люка щоденно дві-три години з невеликою перервою для обігріву. У тамбурі дуже тісно; працювати доводиться без скафандра, а мороз там сорок-сорок п’ять градусів. Ймовірно, вихідний люк знаходиться в тіні скелі або урвища і сонячні промені до нього не проникають. А можливо, вся ракета лежить у тіні чи потрапила в глибоку тріщину… Припущення, самі припущення!.. Люк треба відчинити за всяку ціну.
27 березня
Вчора вночі довго не міг заснути. Думав про Землю. Напевно, вона світить зараз над рештками «Атланта»… У повсякденні дріб’язкових турбот ми іноді забуваємо про те, якими скарбами володіємо на Землі: ми можемо розчинити вікно і слухати, як шарудять краплі дощу серед листя жасмину, можемо зустрічати кожен сонцесхід і вдихати гіркуватий запах трав, принесений вечірнім вітром… Як важко уявити, що все залишилося там, серед зірок: і небо з хмарами, до якого звик з дитинства, і ласкаве тепло земного сонця, зелена сутінь лісів, безугавні шерехи моря, метушливі, задимлені міста… Все, цілком усе там… Тут немає нічого, окрім холоду, порожнечі, мороку. Будь-яка із земних пустель — оаза життя в порівнянні зі світом, куди закинутий «Атлант».
У перші дні ув’язнення в рештках «Атланта» я намагався втішити себе думкою, що я самотній. Моїх близьких забрала війна. Окрім двох-трьох приятелів, ніхто не чекає мого повернення й ніхто не стане проливати сльози, дізнавшись, що Джон Сміт не повернеться. Інша річ Шервуд, у нього залишилася на Землі велика сім’я, або Кетрін — її чекають мати і, здається, наречений…
Але минулої ночі, думаючи про Землю, я раптом зрозумів, що зовсім не самотній… Адже у мене є три мільярди близьких — друзів і рідних, з якими я пов’язаний нерозривними узами почуттів, думок, бажань, сподівань, пов’язаний до останнього кроку, до останнього подиху… Люди Землі, ви всі — близькі мої. І я був би щасливий зустріти й обняти кожного, так-так, кожного з вас — від Папи римського до останнього чистильника чобіт…
2
Сейсмограф — прилад для автоматичного безперервного запису та вимірювання коливань земної кори, що виникають під час землетрусів і вибухів.