Усе це, Ульбріксон знав, мало початися саме тут, на цьому причалі, з хлопцями, котрі зараз розходяться в затихаючих сутінках. Десь поміж них — цих зелених невипробуваних хлопчаків — криється багатий резерв, з якого він має обрати команду, здатну пройти увесь цей шлях. Фокус полягав у тому, щоб знайти, тих кількох з них, які мають потенціал неприборканої сили, майже надлюдської витривалості, завзятої сили волі та розумових здібностей, необхідних для оволодіння тонкощами технічних прийомів. І хто з них, маловірогідно наділений всіма цими та іншими якостями, матиме найважливішу з них: здатність відмести свої власні амбіції, перекинути своє «я» через борт та залишити його кружляти у вирі кільватера його човна, а ще веслувати, не лише для самого себе, не лише для слави, а й для інших хлопців у човні.
Розділ 2
Погляньте на цих велетнів лісу. Деякі росли протягом тисячі років, і кожне дерево містить у собі власну історію багатовікової боротьби за виживання. Дивлячись на річні кільця деревини, можна сказати, які часи вони пережили. У деякі посушливі роки дерева майже гинули, і ріст ледь помітний. У інші — він був значно потужнішим.
Маршрут Джо Ранца через університетське подвір’я униз до човнової станції того дня 1933 року становив лише останні кілька сотень метрів значно довшого, важчого, а часом і похмурішого шляху, яким він мандрував протягом більшої частини свого молодого життя.
Його перші роки були досить обнадійливі. Він був другим сином Гаррі Ранца і Неллі Максвелл. Гаррі був дужим чоловіком, більше від 1.80 метра заввишки, кремезним у руках і ногах, важким у кості. Мав відкрите пересічне обличчя з невиразними, але приємними і правильними рисами. Жінки вважали його привабливим. Він дивився вам в очі з простим, щирим виразом. Але безтурботність його обличчя приховувала напрочуд жвавий розум. Він був завзятим ремісником і винахідником, любителем новинок і механічних пристроїв, дизайнером машин і пристосувань усіляких видів, мрійником величних мрій. Він знався на вирішенні складних проблем і пишався тим, що умів знайти нові рішення, до яких інші люди ніколи не додумаються навіть за мільйон років.
Гаррі жив у час, що породив сміливі мрії та зухвалих мрійників. У 1903 році двійко бляхарів, доволі схожих на Гаррі, Вілбур та Орвіл Райти, поблизу Кітті Хоук, Північна Кароліна, ступили на борт пристрою, який винайшли самі, і летіли на висоті трьох метрів над піском упродовж дванадцяти повних секунд. Того ж року каліфорнієць на ім’я Джордж Адамс Вайман в’їхав у Нью-Йорк на мотоциклі, яким він подолав увесь шлях від Сан-Франциско. Він був першою людиною, яка перетнула континент на моторному транспортному засобі й зробила це всього лише за п’ятдесят днів. Двадцять днів по тому Гораціо Нельсон Джексон і його бульдог Бад приїхали із Сан-Франциско у своєму пошарпаному та брудному «Вінтоні», ставши першими, хто здійснив подвиг на автомобілі. У Мілуокі 21-річний Білл Харлі та 20-річний Артур Девідсон прилаштували двигун власної конструкції до модифікованого велосипеда, повісили табличку на фасаді своєї майстерні та почали виробництво мотоциклів на продаж. А 23 липня того ж року Генрі Форд продав доктору Ернсту Пфеннінгу блискучу червону «Модель А», перший із 1750 автомобілів, що він продасть за наступні півтора року.