— Боже, дай мені сто крон.
Почув це піп, нашвидкуруч відрахував гроші і кинув з-за воріт, щоб той не бачив. Піп хотів цим привернути цигана до віри. А циган спинився, глянув під ноги — а там і справді гроші. Схопив їх та й почав лічити. І враз спохмурнів.
— Боже, боже, я просив сто крон, а ти мені дав лишень дев'яносто дев'ять. Але я не гніваюся на тебе. Ще одну крону будеш мені винен.
І ЯК ЦИГАН ТОПИВСЯ
124. Циган переходив через річку і на самій середині кладки посковзнувся, упав до води. Вода велика, а циган плавати не вміє. Просить бога: «Йой, боже, маю десятеро дітей та лем одну свиню, але й тоту тобі дав би, коби врятувався».
І течія винесла його до берега. Тоді знову подумав про бога:
«Боже, боже! Як я тобі віддам свиню, то ми з голоду повмираємо».
Студив на камінь, той перекинувся, і циган знову почав тонути.
— Йой, та не будь таким, боже! Хіба з тобою не можна пофіглювати?
ТІЛЬКИ В ГОЛОВУ НЕ БИЙ!..
125. Була велика буря. Ллявся дощ і страшно били громи. Циган прибіг до копиці, запхав голову в сіно і примовляє:
— Боже, боже! Бий, куди хочеш, тільки в голову не вдар!
За копицею сидів чоловік, вислухав це, взяв палку і добре потяг цигана іззаду.
А циган: «Ой, богочку, я лише пофіглював, а ти вже мене й вислухав!»
ХИТРИЙ ЗЛОДІЙ
126. Вийшов одного разу злодій на чужу ниву красти капусту. Але прийшла йому на гадку сьома заповідь божа: «Не укради». Та щоб не зробити проти неї, почав злодій лічити головки капусти: «Перша, друга, третя... сьома: «Не укради». І так шість головок капусти усе поклав у міх, а сьому головку залишав на ниві.
А господар вийшов на ниву і вчув, як мудрує злодій. Взяв палку і — злодія по спині. При цьому лічив і він божі заповіді: «Перша, друга, третя, четверта... п'ята: «Не убий». Та щоб дотримати заповідь, то п'ятий раз усе вдарив палкою об землю. Сяк він перехитрив побожного злодія.
НЕ БУДЕ НА КОГО...
127. Старий циган занедужав ї відчув, що вже йому не жити. Сонце — єдиний його лікар — заховалось за хмари, і старий даремно його виглядає. Важко зітхнув і промовив:
— Гей, шонче, шонче, швітило би ти ще, лиш не буде на кого.
ЩЕ В ОКО ВЦІЛИТЬ
128. Під час війни темної ночі зав'язалася стрілянина поблизу циганського табору. Якийсь циган вискочив з-під шатра і перелякано пробелькотів:
— Що се в чорта за війна серед ночі! Ще в око хтось уцілить,
ЧОРТОВА МОТУЗКА
129. Циганові надокучило голодне життя, і він вирішив повіситися. Вибрав дерево над річкою, прив'язав мотузку, накинув на шию і — розігнався, щоб померти відразу. Коли ж скочив, мотузка обірвалась, і він упав у воду. Річка була глибока, а плавати він не вмів.
— Рятуйте! — кричить.
Якось його врятували, дали віддихатися й допитують:
— Як то сталося?
— Ай! Дайте мені покій,— сердиться циган,— через чортову мотузку мало не втопився!
БА, ЗА ЩО?
130. Цигана забирали на службу до війська. Сполошився весь табір.
— Пішто! То правда, що маєш іти на війну?
— Правда.
— І ти підеш?
— Піду. Двох-трьох уб'ю, пушку — долу, а сам утечу...
— А як тебе уб'ють?
— Ба, за що? Я нікому нічого не зробив!
БЛИСКАЙ, БОЖЕ!..
131. Ішов циган вулицею і побачив у одного господаря рясні, достиглі, великі грушки. Увечері, коли йшлося на бурю, він виліз на дерево і промовляє:
— Блискай, боже, блискай, дам ти одну грушку! — І за кожною блискавкою добре приглядається за грушками, а потім їх зриває.
Як нарвав повну пазуху, зліз і каже:
— Нащо тобі, боже, від бідного цигана грушку, коли ти всього маєш доста?!
НЕМА РІЗНИЦІ...
132. Одному юристові довелося побувати на обіді в епіскопа. Щоб розвеселити гостей, епіскоп надумав покепкувати з юриста. Коли було подано суп, епіскоп питає:
— Як ви гадаєте, хрещення у супі було б законним?
— Це залежить від обставин,— відповів юрист.— Якщо ви спитаєте, чи буде законним хрещення у супі загалом, я відповім, що ні. Коли ж ви маєте на увазі суп вашого преосвященства, я відповім ствердно, бо жодної різниці між цим супом і водою немає.
ЩИРІСТЬ
133. Священик докорив знайомому, що той ніколи не приходить до церкви послухати його проповіді.
— Боюся завадити вашій самотності,— відповів на те знайомий.