— А саме?
— Перший — поки не ожениться, а другий — після того.
НЕ ВИНЕН
443. Жінка одного старшого робітника заводу підказує своєму чоловікові:
— Знаєш що, Карле? Запроси на наше срібне весілля й заступника твого директора!..
— Ще чого не вистачало! Хіба він тому виною?
І ТАК НІ!
444. — Ну й працює ж у тебе той язичок, стара! Я не наговорю стільки за місяць, скільки ти за годину. То вже хоч розваж свою душу, стара, бо й так по-твоєму не буде ніколи.
ВЖИВ ЗАХОДІВ
445. Перукар стриже знайомого клієнта. Питає його:
— Ви щось робите, аби запобігти випаданню волосся?
— Так, але недавно я подав у суд заяву про розлучення.
ШВИДКО ЖИЛА
446. — Від якої хвороби вмерла твоя жінка?
— Здається, від того, що дуже швидко жила.
— Як це розуміти?
— Коли ми побралися, вона була на п'ять років молодша, а тепер, коли померла, бачу, що на десять років старша.
ПО-СПОРТИВНОМУ
447. — Уявіть собі, той відомий боксер, що попрощався вже зі спортом, вирішив на старі дні женитися.
— Ніщо дивуватися. Напевно, не може жити без бою...
РОЗБИТА ШИБКА
448. — Хто розбив шибку на вашому великому вікні?
— Мій чоловік, той боягуз.
— Як же це трапилось?
— Нахилився, коли я метала в нього вазу.
ДОПИТЛИВА
449. З великої зацікавленості спитала свою вірну подругу:
— Як ти, власне, познайомилася зі своїм другим чоловіком?
— То було дуже романтично: наїхав машиною на мого першого чоловіка.
ВІДВЕРТІСТЬ
450. Пан Новак з паніею Новаковою купаються в басейні. Пані то пірне, то вирине, то пірне, то вирине. Потім кидає на пана Новака щасливий погляд:
— Голубе, тобі це подобається?
— Так, звичайно. Але весь час один і той же момент.
— Як це розуміти?
— Коли ти під водою, то так навколо гарно, а як тільки виринеш, то й радість пропала.
КОЧЕРГА
451. — Дорога сусідко, позичте мені кочергу!
— Ніяк не можна, мій теж іще не повернувся.
НЕ МАВ БИ ПОТРЕБИ
452. Жебрак виправдовується в міліції:
— Не завжди я цим займався, пане капітане. Якби моя бідна жінка ще жила, не мав би я потреби простягувати руку!
— Чому?
— Вона б це за мене робила...
СПІВЧУТТЯ
453. Зустрілися два друзі.
— Прийми моє глибоке співчуття, дорогий друже!
— Як це? У зв'язку з чим?
— У моєї жінки нове плаття і капелюшок.
— Ну і що?
— Завтра вона відвідає твою дружину.
НЕЗДІЙСНЕННЕ
454. Господар: — Чим би тебе пригостити?
Гість: — Знаєш, мені дуже хотілося б чогось гострого.
Господар: — Мабуть, нічого з того не вийде: у моєї жінки язик прирослий.
НУДЬГА
455. — Гермеліне, ти наводиш на мене нудьгу,— дорікає, позіхаючи, пані Амалія.
— Невже? — дивується чоловік.— Я ж тобі протягом дня не сказав жодного слова.
ЛІСНИКИ
456. Розмовляють два лісники:
— Як давно ви вже жонатий?
— Уже двадцять зим.
— Чому це зим?..
— Тому, що літо завжди проводжу в лісі.
МАВ РАЦІЮ
457. — Коли я був нежонатим, дуже боявся подружнього життя.
— А тепер?
— Тепер переконався, що мав рацію.
НЕСВОЄЧАСНО
458. — Поки я був нежонатим, ніколи не думав про заощадження.
— А тепер?
— Тепер весь час думаю, скільки б я заощадив, будучи нежонатим.
ЗУСТРІЧ ПО РОКАХ
459. — Що нового в тебе? Чи оженився з Аліною, чи й далі сам готуєш їсти?
— І те, й друге!
ЛАУРЕАТИ
460. Конферансьє звертається до публіки:
— Якщо є в залі подружжя, що з'єднало долі двадцять чотири години тому, просимо на сцену.
Наближається пара молодих людей. Конферансьє питає:
— Ви справді поженилися тільки двадцять чотири години тому?
— Так.
— І що ви тут робите?
ВСЕ Ж ТАКИ
461. Господар запросив приятеля на обід і представляє його жінці. На своє здивування, гість бачить даму стару, тучну і потворну.
За столом, по кількох келихах спиртного, приятель нахиляється до вуха господаря і шепоче: