588. Зустрілися два приятелі.
— Чого ти такий нещасний? — питає один.
— Та жінка в мене люта, весь настрій зіпсувала.
— Е, то ще не люта. От у мене — дай у рот їй глину, і цеглина вискочить.
ГРОЗА
589. Чоловік: — Ти чула, як уночі гриміло?
Дружина: — Ой, чому ти мене не розбудив? Ти ж знаєш, що я зовсім не можу спати під час грози.
НЕМАЄ ПОТРЕБИ
590. Дружина докоряє чоловікові:
— Чому, коли моя мати приїжджає до нас, ти нікуди її не поведеш?
— Нема потреби,— відповідає чоловік,— все одно щоразу вона знаходить дорогу назад.
СКАЖИ НІ ПРО ЩО
591. — Скажи, синку, що сказав тато, коли впав зі східців?
— Лайку пропустити?
— Звичайно, синку!
— Тоді нічого!
СИЛ НЕ ВИСТАЧИЛО
592. Помирав Іван. Його молода дружина знала, що в Івана є збереження, але він нікому не сказав, де вони приховані. Про це й хотілось їй вивідати.
— Іваночку мій... Що буду робити без тебе, нещасна?! Хоч би знати, де ті гроші заховані...
Іван знав хитрість жінки. Ледве підняв руку, щось хотів показати пальцями, але так і не зміг.
Через деякий час Іван видужав. Жінка, яку все ще непокоїли збереження, не втерпіла:
— Іване, що ти хотів тоді показати мені рукою, коли я... пам'ятаєш?..
— Пам'ятаю. Хотів тобі дулю показати, та сил не вистачило!
ЧАРІВНІ ЩИПЦІ
593. Продавав якийсь дядько на базарі стару срібну шаблю. Люди питають:
— Скільки просите?
— Тисячу крон.
Оглядають люди шаблю і бачать, що такої ціни вона не варта. А володар шаблі й каже:
— Не проста ця шабля, коли замахнутися нею, то видовжується до семи метрів.
Тоді один чоловік побіг додому і приніс на базар старі щипці для жару. Зажадав за них дві тисячі крон.
— Чому така ціна? — дивуються люди.
— Ці щипці видовжуються до ста метрів, коли жінка ганяється за мною.
ЖІНОЧА РОБОТА
594. Дружина каже чоловікові:
— Я сьогодні трохи затримаюсь після роботи. І хотіла б попросити тебе, любий, аби ти розпалив грубку, поки я прийду.
А чоловік їй:
— Та ти ж знаєш, що я не вмію виконувати цю жіночу роботу.
Дружина, цілуючи чоловіка:
— Ну, я ж прошу тебе, любий.
Чоловік не дуже охоче погодився.
Ввечері дружина повернулася з роботи — грубка напалена, в кімнаті тепло. Посміхнулась.
Другого дня жінка з тим самим до чоловіка, але просить уже холодним тоном і не цілує.
— Ну, гаразд,— каже чоловік.
Сказано — зроблено.
Третього дня жінка, йдучи на роботу, нічого не каже чоловікові, а повернувшись увечері, як гаркне:
— Що, ледацюго, ти ще й досі грубки не розпалив?!
ХТО ПРАВИЙ?
595. Одну жінку покинув чоловік. І от вона пішла до мудреця, щоб той сказав, чи повернеться чоловік. А відвідувачів тут приймав секретар, який і передавав їм відповіді мудреця:
— Мудрець сказав,— говорить секретар жінці,— що ваш чоловік повернеться через місяць, але я запевняю вас, що він не повернеться.
Через місяць знову приходить жінка з тим же питанням.
— Мудрець сказав,— мовить секретар,— що ваш муж вернеться через три місяці, але я вам кажу, що не вернеться зовсім.
— Як це так: мудрець такий розумний і говорить, що чоловік повернеться, а ви говорите, що не повернеться?
— Це тому, що мудрець вас не бачив, а я бачу.
РОЗСЕРДИВСЯ
556. Чоловік повернувся додому й побачив, що квартира прибрана. Розсердився:
— Де порох зі столу? Там же в мене були записані номери телефонів.
ГІРШЕ СТАНОВИЩЕ
597. Перехожий затримує таксі, але якась молода пара хоче перехопити.
— Даруйте,— протестує перехожий,— це я затримав!
— Вибачте, але ми дуже поспішаємо — моя дружина чекає дитину.
— Я в гіршому становищі, моя дружина чекає мене.
НЕ ЗДИВУЄШ
598. — Ти знаєш, після смерті чоловіка та жінка за ніч посивіла.
— Здивував! Я знала одну жінку, що після смерті чоловіка за день із сивої стала чорною.
РОЗГУБИВСЯ
599. Пізно вночі міліціонер зупиняє автомобіль на гірській дорозі:
— Ви знаєте, що у вас не горять задні ліхтарі?
Водій вискакує з машини, у відчаї оглядається, починає метушитися. Міліціонер співчутливо:
— Не хвилюйтеся так, це не страшно.
— Не страшно?! А де ж мій причепний фургон із дружиною і чотирма дітьми?