ЗІЙШЛИСЯ
660. — Няню, а де ти народився?
— А мама?
— Мама — в Перечині.
— А я?
— Ти — в Мукачеві,
— То як же ми всі троє зійшлися?
ДЕ БАТЬКИ
661. — Мама вдома?
— Ні.
— А батько?
— Теж сховалися!
НАЙКРАЩИЙ ДЕНЬ
662.— Петрику, який день тобі найбільше подобається?
— Понеділок.
— Чому?
— Бо в неділю у нас завжди бувають гості, а в понеділок я здаю пляшки.
ЧИ МОЖНА ЛЮБИТИ ДВОХ?
663. — Мамо, ти мене любиш?
— Люблю, синку.
— А мого братика маленького?
— Теж люблю.
— Ти дивись... А я чув, як учора наша Марійка біля хвіртки комусь говорила, що двох любити не можна.
ПЛУТАНИНА
664. — Тату, щось наш учитель плутає,— скаржиться син батькові.
— Чому так думаєш?
— Вчора сказав, що два і два — чотири, а сьогодні, Що три й один — також чотири.
РАДІСТЬ АНДРІЙКА
665. Андрійко (три з половиною роки), почувши від тата, що той буде старіти і все меншати та меншати, зраділий, обіцяє:
— Я тоді тебе в дитсадок буду водити.
ЯКА КАПУСТА?
666. Семирічний Сергійко запитує маму:
— Мамо! Де ти сестричку Оленку взяла?
— В капусті знайшла.
— А яка ж це капуста в січні росте?
ПРИМУШЕННЯ
667. — Іванку, ти такий великий хлопець, а примушуєш маленького Михайлика нести і свій, і твій портфелі.
— Це я вчу його допомагати старшим,— відповів Іванко.
ЛЕДВЕ ПРИСПАВ
668. Вечорниці на квартирі Малет. Дитина добре почувається межи старшими. Але настає десять годин, батько бере сина і вкладає в ліжко у сусідній кімнаті. Сам лишається, щоб приспати. Минає година, друга... Раптом двері кімнати відчиняються, й тихо входить Іванко:
— Ледве вдалося старого приспати!
ПРОЗРАДИВ
669. Невістка побачила у вікно свекра і каже тихо:
— Знову його чорти несуть.
Зайшов свекор у хату, а маленький Іванко питає:
— Розкажіть, дідусю, як ви до нас добиралися.
— Та йшов собі помаленьку.
Іванко здивувався:
— А мама казала, що вас чорти несуть...
ТРАПИЛА КОСА НА КАМІНЬ
670. Прийшли до шевця гості, і він шле свого малого помічника за пивом.
— Але ви, пане майстер, не дали мені грошей на пиво,— говорить хлопець.
— Е, та то всякий дурень може принести пиво за гроші. От ти принеси без грошей.
Помічник пішов. Незадовго вертає, кладе спокійно перед шевцем на стіл порожній збанок і каже:
— Прошу, пийте, пане майстер!
— Та що буду пити, як збанок порожній?
— Е та то всякий дурень може пити з повного, а ви напийтеся з порожнього.
ВПАВ КОЖУШОК
— Синку,— питає мати Йванка,— чого ти плачеш?
— Та мій новий кожушок упав з горища.
— І ти з-за такої дрібниці плачеш?
— Еге ж, дрібниця! Але в кожушку був я!
ЧОМУ НЕ ВІДПОВІДАЄ?
— Чому ти, Іванку, не відповідаєш на друге запитання?
— Мене батько вчив: не знаючи броду, не лізь у воду.
А ЯК НЕ ПРИЙДЕ?
673. — Іванку,— звернувся батько до малолітнього сина,— ти б умився. Сьогодні неділя, то, може, дядько прийде в гості.
— А як не прийде? То буду цілий день ходити умитий?
ЗАВТРА ЗНОВУ
674.— Багато ти сьогодні, Оленко, навчилася в школі?
— Мало. Завтра знову треба йти.
НЕ ВМІЄ
675. Першокласник Юрко, повернувшись зі школи, заявив:
— Я в школу більше не піду.
— Чому? — запитала бабуся.
— Бо там примушують писати і читати, а я не вмію, а розмовляти я вмію, так на уроках не дозволяють.
НЕ ЗНАЄ
676. Коло будинку сидить маленький хлопчик. До нього підходить незнайомий чоловік і питає:
— Батько вдома?
— Так!
Чоловік дзвонить, але ніхто з будинку не виходить. Тоді він знову звертається до хлопчика:
— Ти кажеш, що батько вдома, але чому ж ніхто не відчиняє двері?
— Не знаю, ми не тут живемо.
ДОБРА ВІДПОВІДЬ
677. Учитель: — Скажи, Івасю! Як то може бути, що твій твір про собаку такий самий, як у твого брата?!