— Чого ж не озиваєшся? Тобі кажу!
— А ти хіба не бачиш, що я не чую?!
У ТРАМВАЇ
796. — Бабцю, хочете сісти на моє місце?
— Спасибі, внучко, як би не сіла!
— Тоді не відходьте, через три зупинки я зійду.
КОЛИ БУВАЄ НЕДІЛЯ?
797. Вихователька в дитсадку показує дітям книжку з малюнками.
— Щойно ви бачили намальованих звірів,— каже вона.— А в неділю хай батьки поведуть вас у зоопарк, і там побачите справжніх.
— А коли буває неділя? — питає один хлопчик.
— Я знаю,— озивається дівчина.— Коли мама пере.
ХТО СТАРШИЙ?
798. Сидять двоє хлопчаків на березі річки, миють ноги.
— Твої ноги брудніші від моїх,— каже один.
— А що дивного, я ж старший від тебе,— другий.
ТОДІ ІНША СПРАВА
799. Батько хапає сина за руку саме тої миті, коли син кидає монету в сигаретний автомат.
— Скільки раз я тобі говорив, що курити шкідливо! — лютує батько.
— Татку, але ж то фальшива монета.
— Фальшива? Ну, тоді інша справа.
ЩОБ НЕ КУСАЛАСЬ
800. Бабка до внука:
— Петрику, чого ховаєш під подушку хліб?
Внук:
— А я, коли знову присниться собачка, кину їй, аби не кусалась.
ШУКАЧ
801. — Що шукаєш, хлопчику?
— Та ні, карбованець мені потрібен.
ЩЕ ТЕПЛИЙ
802. — А де твоя мама?
— Тільки що пішла в магазин. Телефон ще теплий.
ВИКАЗАЛА
803. — Якщо ти завжди будеш така неслухняна, коли виростеш, у тебе будуть неслухняні діти!
— Ну от, мамо, ти себе й виказала.
ПОЖАЛІВ
804. Батько повернувся з риболовлі і приніс живу щуку. Щука часто й широко відкриває рота.
— Мамо! — гукає малий,— положи її спати, вона вже позіхає.
ДОБРЕ СЕРЦЕ
805. — Чого ти плачеш, дівчинко?
— Татко вдарився молотком об палець.
— Добре ж у тебе серце, дитино. Інша б на твоєму місці засміялась.
— Я так і вчинила...
МАХНУВ БИ РУКОЮ
806. Федько питає листоношу:
— І ви ходите з цими листами на кожну вулицю?
— Звичайно.
— І в кожен дім?
— Аякже.
— І в кожну квартиру?
— В кожну.
— А я, на вашому місці, махнув би на все те рукою і відіслав листи поштою.
СНІГОВА БАБА
807. Ліпили діти снігову бабу і наскрізь промокли. Перехожий питає:
— Не холодно вам, дітки?
— Нам ні, а от Петькові, мабуть, холодно.
— А хто це — Петько?
— Той, що в снігову бабу закачаний.
ВЗЯТО З ЖИТТЯ
808. Хлопчик на концерті до батька:
— Чому той чоловік замахується на жінку?
— Він не замахується, він просто диригує.
— А чому ж та жінка вищить?
НЕВДОВОЛЕННЯ
809. Шестирічний хлопчик скаржиться своєму товаришу:
— Мало ж я гуляв цього тижня.
— Чому?
— Тато з мамою ні разу не полаялись. А коли лаються, відразу ж мене просять: «Іди погуляй!»
НЕ ЗРОЗУМІВ
810. Мати йде на роботу. Каже дітям — Іванкові н Оленці:
— Виймете з печі борщ і кашу, пообідаєте. Зрозумів, Іванку?
— Зрозумів, мамо.
— Потім погодуєш, напоїш кабанця і птицю. Зрозумів?
— Я — ні. Може, Оденка зрозуміла.
ПІД ТЕРМОМЕТРОМ
811. — Ти чому прийшов під градусом? — докоряв жінка чоловікові. Те чує маленька донечка.
Другого дня жінка пішла до сусідки. Туди прибігає дочка і схвильовано говорить:
— Мамко, татко знову прийшов під термометром.
У ЧОМУ СЕКРЕТ?
812. Донечка плаче. Хоче шоколаду,
— Перестань плакати,— суворо каже батько.— Плачем ти нічого не доб'єшся.
— Он як! — дивується дівчинка.— А чому це вдається мамі?
НЕПОТРІБНИЙ
813. — Татко сказав, що ангел приніс нам нового братика.
— Навіщо?
— Певно, заважав на небі.
БЕЗВИХІДЬ
814. — Що з тобою, Петрику, чого плачеш?
— Мама наказала не переходити вулицю, поки не проїде трамвай, а на цій вулиці нема трамвая.
РУКИ ДОВШІ
815. — Не тягнися через увесь стіл! Що, в тебе нема язика? — осікає бабка онука за святковим столом.