– Що ж, я це зробила! І ви мабуть не повірите, док, але моя тривожність зникла. Зникла!
– Розкажи мені, що трапилося.
– Перших декілька днів мені було погано. Я почувалася пригніченою. На другий день я почала блювати. Неймовірно! Я ж ніколи не блюю. Мене справді нудило. Тоді я й зрозуміла, що у мене синдром відміни, і це спонукало мене продовжувати утримуватися.
– Тож як ти почуваєшся зараз?
– Круто. Значно краще. Нічого собі! Менше тривоги. Це точно. Слово «тривога» навіть не спадає мені на думку. А раніше воно визначало мій день. Ясна голова. Мені не потрібно перейматися тим, що батьки відчують запах і будуть злитися. Я більше не хвилююся у школі. Параноя та підозрілість – усе це просто зникло. Я докладала чимало зусиль для того, щоб підготувати черговий кайф, поспішала все зробити, знаходила для цього час. Це таке полегшення, що більше не потрібно цього робити! Я заощаджую кошти. Я відкрила для себе речі, від яких отримую більше насолоди тверезою, як-от родинні події.
Лікарко, скажу вам правду: я не вважала травку проблемою. Я справді не розуміла цього. Але тепер, кинувши курити, я усвідомила, що паління спричиняло тривожність замість того, щоб лікувати її. Я курила канабіс протягом п’яти років, не розуміючи, що зі мною діється. Чесно, я просто шокована.
Більшість людей не здатні усвідомити всі наслідки вживання наркотиків, поки не пройдуть певний період відмови від них. Нейробіолог Деніел Фрідман, який вивчає методи пошуку корму у червоних мурах-женців, якось зауважив: «Світ багатий сенсорними відчуттями, проте бідний причиново-наслідковими зв’язками». Інакше кажучи, ми знаємо, що у поточний момент пампушка добре смакує, однак ми меншою мірою усвідомлюємо те, що споживання однієї пампушки щоденно протягом місяця додає понад два кілограми ваги.
Що відбувається після голодування? Постійне утримання на противагу помірності.
Коли сеанс із Делайлою наближався до завершення, я запитала її про плани на наступний місяць.
– То що ти думаєш? – сказала я. – Хочеш і далі утримуватися від куріння протягом наступного місяця чи бажаєш повернутися до вживання канабісу?
– Хочу бути тверезою, – сказала Делайла. – Зараз я є кращою версією себе.
Я насолоджувалася цим моментом.
– Утім, – сказала дівчина, – травка досі мені дуже подобається. Мені не вистачає того творчого відчуття, яке вона мені дає, а також можливості втекти від реальності. Я не хочу припиняти. Я хотіла б знову вживати марихуану, але не так, як робила це раніше.
Переважна кількість моїх пацієнтів, котрим вдається утримуватися від вживання наркотиків протягом місяця і відчути переваги тверезості, усе ж таки хочуть знову вживати наркотик, коли випробування закінчується. Вони майже завжди прагнуть вживати наркотики якимось іншим способом, ніж у минулому. Найважливіше завдання для них – обмежити вживання.
У галузі наркології постійно точаться суперечки щодо того, чи можуть люди, які зловживали наркотиками, повернутися до помірного вживання без ризиків. Протягом десятиліть групи анонімних алкоголіків суворо дотримувалися принципу: відмова – єдиний вихід для людей з надмірним, компульсивним надспоживанням. Однак нові факти свідчать про те, що деякі люди, котрі відповідали критеріям залежності (особливо люди з важкою формою залежності, кількість яких, за епідеміологічними даними, зростає), можуть повертатися до контрольованого вживання улюбленого наркотику навіть без лікування. Таке явище називають природним одужанням.[58] Якщо ж метою є помірне вживання, то більшість фахівців погоджується з тим, що період утримання підвищує ймовірність успіху: перейти від вживання великої кількості наркотиків до вживання меншої важче, ніж від повної відмови до вживання меншої кількості наркотику. Деякі пацієнти здатні помірно вживати наркотики протягом певного періоду, а у багатьох випадках віддають перевагу повній відмові від них, оскільки вважають помірне вживання виснажливим навіть у разі успіху.
Нейробіологи С. Г. Ахмед і Джордж Коб продемонстрували, що щури, які можуть отримувати доступ до кокаїну протягом однієї години на добу, натискаючи для цього кнопку, продовжують вживати сталу кількість кокаїну протягом багатьох днів поспіль.[59] Інакше кажучи, ці щури не починають тиснути кнопку частіше кожного наступного дня. Утім, якщо тим самим щурам надати доступ до кокаїну протягом шести годин на добу, вони поступово збільшують натискання на кнопку – до стану фізичного виснаження і аж до смерті. Підвищене самовведення наркотиків за умови розширеного доступу (протягом шести годин) спостерігалося також у випадку з метамфетаміном,[60] нікотином,[61] героїном [62] й алкоголем.[63] Тобто дослідження вказують на те, що кількість і тривалість вживання наркотиків мають значення. Окрім того, що більше наркотиків ми вживаємо й що довше це робимо, то більша ймовірність переходу до неконтрольованого вживання. Заразом дослідження Ахмеда й Коба свідчать про те, що досягти помірного вживання наркотиків можливо, навіть важких.
58
Mark B. Sobell and Linda C. Sobell, «Controlled Drinking after 25 Years: How Important Was the Great Debate?», Addiction 90, no. 9 (1995): 1149–53. Linda C. Sobell, John A. Cunningham, and Mark B. Sobell, «Recovery from Alcohol Problems with and without Treatment: Prevalence in Two Population Surveys», American Journal of Public Health 86, no. 7 (1996): 966–72.
59
Serge H. Ahmed and George F. Koob, «Transition from Moderate to Excessive Drug Intake: Change in Hedonic Set Point», Science 282, no. 5387 (1998): 298–300, https://doi.org/10.1126/science.282.5387.298
60
Jason L. Rogers, Silvia De Santis, and Ronald E. See, «Extended Methamphetamine Self-Administration Enhances Reinstatement of Drug Seeking and Impairs Novel Object Recognition in Rats», Psychopharmacology 199, no. 4 (2008): 615–24, https://doi.org/10.1007/s00213-008-1187-7
61
Laura E. O’Dell, Scott A. Chen, Ron T. Smith, Sheila E. Specio, Robert L. Balster, Neil E. Paterson, Athina Markou, et al., «Extended Access to Nicotine Self-Administration Leads to Dependence: Circadian Measures, Withdrawal Measures, and Extinction Behavior in Rats», Journal of Pharmacology and Experimental Therapeutics 320, no. 1 (2007): 180–93, https://doi.org/10.1124/jpet.106.105270
62
Scott A. Chen, Laura E. O’Dell, Michael E. Hoefer, Thomas N. Greenwell, Eric P. Zorrilla, and George F. Koob, «Unlimited Access to Heroin Self-Administration: Independent Motivational Markers of Opiate Dependence», Neuropsychopharmacology 31, no. 12 (2006): 2692–707, https://doi.org/10.1038/sj.npp.1301008
63
Marcia Spoelder, Peter Hesseling, Annemarie M. Baars, José G. Lozeman-van’t Klooster, Marthe D. Rotte, Louk J. M. J. Vanderschuren, and Heidi M. B. Lesscher, «Individual Variation in Alcohol Intake Predicts Reinforcement, Motivation, and Compulsive Alcohol Use in Rats», Alcoholism: Clinical and Experimental Research 39, no. 12 (2015): 2427–37, https://doi.org/10.1111/acer.12891