Выбрать главу

У Марії сформувалася звичка брехати. Брехня, що спочатку давала змогу приховати пиятику матері й відсутність батька, а згодом її власну залежність, перетворилася у самоціль. Виробити звичку брехати – надзвичайно легко. Всі ми постійно вдаємося до брехні, зазвичай не усвідомлюючи цього. Наша брехня така незначна й непомітна, що ми переконуємо себе, ніби говоримо правду. Або ж це не має значення, хоча ми й розуміємо, що брешемо.

– Коли я зізналась того дня Маріо, навіть знаючи, що він буде гніватися, я зрозуміла: щось справді змінилося у мені, у моєму житті, – сказала Марія. – Я усвідомила, що твердо налаштована прожити своє життя інакше, краще. Покласти край усій цій дрібній брехні, котра заповнювала мій розум і примушувала відчувати провину й страх – провину за брехню, а страх через те, що хтось про це дізнається. Усвідомила, що поки я говорю правду, мені не потрібно хвилюватися про все це. Я вільна. Коли я розповіла братові правду про той пакунок, це був перший крок до того, щоб наші взаємини стали ближчими. Після цього я пішла нагору й почувалася дуже добре.

Цілковита чесність (здатність говорити правду про все, важливе й незначне, особливо коли це викриває наші недоліки й спричиняє певні наслідки) має велике значення не лише для подолання залежності, а й для того, щоб ми мали змогу жити гармонійним життям у сучасній екосистемі, насиченій винагородами. Це працює на декількох рівнях. По-перше, цілковита чесність допомагає нам усвідомлювати власні дії. По-друге, вона сприяє формуванню близьких стосунків між людьми. По-третє, вона забезпечує правдиву автобіографію, що покладає на нас відповідальність не лише за наше теперішнє «я», а й за майбутнє.

Усвідомлення

Як ви пам’ятаєте, щоб уникнути поклику сирен, Одіссей попросив членів команди прив’язати його до щогли. Якщо замислитися, то це трохи дивно, адже він міг би заліпити собі вуха воском, що й наказав зробити решті команди. Але Одіссей учинив так не для того, щоб покарати себе. Маловідомий епілог цієї історії свідчить про те, що сирен міг убити тільки той, хто почує їхній спів, залишиться живим і про все розповість. Одіссей подолав сирен, розповівши згодом про подорож, під час якої ледве не загинув. Убивчими були слова.

Міф про Одіссея висвітлює головну особливість зміни поведінки: коли ми розповідаємо про власний досвід, це дає нам владу над ним. Хоч би про що йшлося: сеанси психотерапії, розмови зі спонсором з групи анонімних алкоголіків, сповідь перед священником, довірливі бесіди з другом чи запис у щоденнику – в усіх цих випадках чесна розповідь висвітлює нашу поведінку, іноді дозволяючи нам уперше побачити її. Це особливо стосується поведінки, рівень автоматизму якої перебуває за межами нашого усвідомлення.

Компульсивно читаючи любовні романи, я лише частково усвідомлювала, що роблю це. Тобто я знала про цю поведінку і водночас не знала про неї. Це добре відоме явище, пов’язане із залежністю, своєрідний напівсвідомий стан, схожий на сон наяву, який часто називають запереченням. Утворюється розрив між шляхом винагороди й вищими ділянками кори головного мозку, що дають нам змогу розповідати про події свого життя, усвідомлювати наслідки й складати плани на майбутнє. Безліч методів лікування залежності полягає у посиленні та відновленні зв’язків між цими ділянками мозку.

Нейробіолог Крістіан Рафф та його колеги дослідили нейробіологічні механізми чесності.[135] Під час одного експерименту вони запропонували піддослідним (145 осіб) зіграти у кості на гроші за допомогою комп’ютерного інтерфейсу. Після кожного кидка кубика на екрані з’являлася інформація про те, які результати забезпечать грошову виплату – до 90 швейцарських франків (приблизно 90 доларів США). На відміну від азартних ігор у казино учасники дослідження могли брехати про результати кидка кубика, щоб збільшити власний виграш. Дослідники мали можливість визначити рівень нечесної гри, порівнявши середній відсоток повідомлених успішних кидків з 50 % стандартного показника, визначеного на основі цілковито чесного повідомлення результатів. Не дивно, що учасники дослідження часто вдавалися до обману. На противагу чесним показникам у 50 % піддослідні повідомляли про те, що 68 % кидків кубиків мали бажаний результат.

Далі дослідники застосували електричний струм, щоб посилити збудливість нейронів у префронтальній корі головного мозку піддослідних, скориставшись для цього методом транскраніальної стимуляції постійним струмом. Префронтальна кора розташована у передній частині головного мозку, безпосередньо за лобом, і бере участь у прийнятті рішень, регулюванні емоцій, плануванні майбутнього та багатьох інших складних процесах. Крім того, це основна ділянка мозку, задіяна у процесі розповіді історій.

вернуться

135

Michel André Maréchal, Alain Cohn, Giuseppe Ugazio, and Christian C. Ruff, «Increasing Honesty in Humans with Noninvasive Brain Stimulation», Proceedings of the Natio­nal Academy of Sciences of the United States of America 114, no. 17 (2017): 4360–64, https://doi.org/10.1073/pnas.1614912114