— Він заслуговував на нівечення, — випалила Енді.
Роза зіп’ялася навшпиньки, потягуючись, її пальці торкалися даху її автодому.
— Це твої проблеми, медова лялечко. Я не твій психіатр. — На ній не було бюстгальтера; Енді ясно бачила, як змістилися всередині майки пунктуаційні знаки її сосків. — Але є дещо для роздумів: разом із грішми і твоїм безсумнівно фальшивим посвідченням особи ми заберемо і твій талант. Наступного разу, коли ти в притемненому залі кінотеатру запропонуєш якомусь чоловікові заснути, він обернеться до тебе й запитає, про що це ти таке к бісу говориш.
Енді пройняло холодним струменем переляку.
— Ви не можете такого зробити.
Але вона пам’ятала ті жахливо сильні руки, що сягнули всередину її мозку, і відчула цілковиту впевненість, що ця жінка таки може. Їй може знадобитися невеличка допомога її друзів з отих жилих фургонів та автодомів, що тулилися навкруг цього «ЕрфКрузера», немов поросята до цицьок свиноматки, але, о так, вона зможе.
Роза на це не звернула уваги.
— Скільки тобі років, милочко?
— Двадцять вісім.
Вона ретушувала свій вік, відтоді як досягла великого числа «три нуль».
Роза поглянула на неї, усміхаючись, не кажучи ані слова. Енді зустрілася з тими її гарними сірими очима на п’ять секунд і змушена була опустити погляд. Але при цьому її очі вперлися в ті розкішні груди, незагнуздані, але без жодних ознак провисання. А коли знову глянула вище, очі її не сягнули далі губ цієї жінки. Тих її коралово-рожевих губ.
— Тобі тридцять два, — промовила Роза. — О, це лише потрошку проявляється — тому що ти жила важким життям. Життям втікачки. Але ти все ще гарненька. Залишайся з нами, живи з нами, і за десять років від сьогодні тобі насправді буде двадцять вісім.
— Це неможливо.
Роза усміхнулась.
— Через сто років від сьогодні ти виглядатимеш і почуватимешся на тридцять п’ять. Поки не приймеш духу, тобто. По тому тобі знову стане двадцять вісім, тільки почуватимешся ти на десять років молодшою. І ти прийматимеш дух часто. Живи довго, залишайся молодою, харчуйся добре: це ті три речі, які я пропоную. Як вони тобі?
— Надто гарно, щоби бути правдою, — сказала Енді. — На кшталт отих рекламних оголошень, що обіцяють тобі застрахувати життя за десять доларів.
Вона не зовсім була неправа. Роза не сказала жодної брехні (принаймні поки що), але були речі, про які вона не розповідала. Як, скажімо, інколи гостро не вистачає духу. Як не кожний пережив Навернення. Роза припускала, що ця зможе, і Волоський Горіх — лікар-аматор Правдивих — обережно з цим погоджувався, проте справжньої впевненості не існувало.
— І ви з вашими друзями називаєте себе…
— Вони мені не друзі, вони моя сім’я. Ми — Правдивий Вузол. — Роза, сплівши разом пальці, простягнула руки до обличчя Енді. — І що пов’язане, того ніколи не можна розв’язати. Тобі варто це зрозуміти.
Енді, яка вже знала, що зґвалтована дівчина ніколи не зможе стати незґвалтованою, прекрасно це розуміла.
— А хіба маю я якийсь інший вибір?
Роза стенула плечима:
— Тільки лихі, милочко. Але було б краще, якби ти цього захотіла. Так Навернення пройде легше.
— А це боляче? Те Навернення?
Роза усміхнулася і промовила першу відверту брехню:
— Зовсім ні.
Літній вечір на околиці певного міста на Середньому Заході.
Десь люди дивилися, як хвиськає своїм батогом Гаррісон Форд; десь президент-актор безсумнівно усміхався своєю сумнівною посмішкою; тим часом, як Енді Стайнер у таборі автокочовиків лежала на придбаному в крамниці дешевих цін м’якому шезлонгу, купаючись у світлі фар «ЕрфКрузера» Рози і ще чийогось «Віннебаго»[26]. Роза пояснила їй, що, хоча Правдивий Вузол володіє кількома кемпінговими теренами, цей автотабір не належить до їх числа. Але її передовий агент здатен викуповувати право ексклюзивного використання подібних цьому місцин у бізнесів, які манячать на межі банкрутства. Америка переживала рецесію, але для Правдивих гроші не були проблемою.
— Хто цей передовий агент? — запитала Енді.
— О, він вельми пробивний парубок, — усміхаючись, відповіла Роза. — Здатен очарувати пташок, щоб ті злетіли з дерева йому в руки. Ти з ним невдовзі познайомишся.
— Він ваш особливий хлопець?
26
«Winnebago» — один із найпопулярніших брендів автодомів різної класовості, які будує на шасі легких ваговозів однойменна компанія в штаті Айова.