Бернем жив на Східному узбережжі й походив з родини моряків. «Однією з рис моєї родини є любов до океану, мрії про човен і плавання. Це частина поетики родини Бернемів, — скрушно промовив Джонатан. — Одна з речей, яка глибоко розчарувала мене в сістейдинґу, пов’язана з тим, що я не побачив, до чого там море». Сістейдинґ передбачає існування морських спільнот — досить близьких до суходолу заради комунікації і досить далеких, щоб уникнути урядового контролю. Він вважає, що вони відкинули велич і дух свободи мореплавства.
У Бернема мав значно ширше бачення свободи включно зі свободою сексуальною. Поліамурність не мала нічого спільного з тим, що він уявляв як печери Х’ю Хефнера з журналу Playboy. Ні, для нього ця структура більшою мірою схожа на гуртожиток школи-інтернату без постійних радників, що наглядають за порядком. Та все ж таки Фрідмен довго був героєм Бернема і йому цікаво було побачити сенс у цьому новому житті.
Хоч Фрідмен і не був типовим улюбленцем жінок зі своїми 160 сантиметрами зросту і 50 кілограмами ваги, він добре проводив час, фліртуючи з колегами-айтішницями, яких завойовував своєю дотепністю та байдужою неповагою до авторитетів, що стало справжньою валютою в Кремнієвій долині — і в сексуальній, і в будь-якій іншій сфері. Останнім часом він мав проблеми зі своєю дружиною, яка віднедавна проводила більше часу зі співмешканцем, аніж з ним. «Я також маю потреби!» — вигукував він. Проте Шеннон не хотіла розривати стосунки з Уїллом і задовольняти «потреби» Патрі, як він наполягав.
Однак щоранку Фрідмен і його співмешканці ходили до кафе Hobee в Саннівейлі. Там на сніданок збиралися парочки айтішників під тридцять і за тридцять. Вони замовляли такоси Pollo Supremo і омлет із куряче-яблучною ковбасою зі спеціального безглютенового меню, а потім розмовляли про лібертаріанські ідеї, наприклад, проведення заходів на ставках і озерах з рафтінгом, що могло б підготувати їх до існування в рухомих острівних спільнотах посеред океану.
Наступного ранку вони знову приходили і повторювали все знову, та деякі пари могли змінюватися. Дехто в тій групі хотів бути «полі» або мати одного «головного» партнера з правом на інших. Певна річ, вони писали про це у блоґах. Вони називали це усвідомленим життям.
Це було дітищем Фрідмена, але Стречмен зі своїм хлопцем і близько десятка інших айтішників Затоки також жили тут. Новий хлопець Шеннон Фрідмен, «раціоналіст» Уїлл Раян і його головна дівчина Дівія Мелвані також жили тут. Дівія працювала консультанткою у Advantage Testing та інструкторкою в Інституті сингулярності — дослідницькому центрі, зосередженому на проблемі штучного інтелекту.
Окрім спільного проживання й обміну партнерами, більшість членів групи вельми переймалися своєю дієтою. Усі пробували безвуглеводневу, м’ясну палео-дієту, а також короткотермінове голодування. Вживання безглютенових продуктів було аксіомою. У пості про свої нові курси з йоги Фрідмен писав: «Регулярні гімнастичні вправи — основний складник мого самодогляду» — звична тема його плідного, уже закритого, блоґу patrissimo. Фрідмен зупинився на версії палео-дієти, дотримуючись якої, він носив із собою масло і кокосову олію, щоб додавати їх до страв у ресторані, задовольняючись, у такий спосіб, меншою кількістю їжі.
Вони з Шеннон були поліамурними понад десять років. З такою домовленістю вони прожили у шлюбі шість років. У профілях їхніх фейсбук-акаунтів вказано статус «у вільних стосунках». Минулого літа Фрідмен розсердився на свою дружину за любовні зустрічі з їхнім співмешканцем Уїллом, тому Раян виїхав. Однак потім Шеннон сумувала за ним, тож пара вдалася до пробного розлучення. «Я сказав їй, що на схилі літ я захочу іншу родину, тож думаю, вона завжди боялася, що не буде моєю головною партнеркою завжди, — жалівся він. — Були часи, коли я почувався погано, типу, «поліамурність мала би бути чимсь простішим — ми заплуталися», та кілька друзів сказали: «Жартуєш? Ви дивовижні!» — писав він у своєму блозі. Друзі залишали коментарі, згадуючи типові для них моделі: «Хлопець і дівчина у серйозних стосунках вирішують мати відкриті стосунки. Хлопець постійно зустрічається з різними дівчатами на стороні, дівчині не трапляються жодні сторонні можливості, але їй це підходить. Зрештою, дівчина зустрічає стороннього хлопця, з яким має стосунки. Хлопець психує, і все накривається мідним тазом».