Подалі від Пало-Альто, де Сенд-Хілл-роуд переходить у Портола-роуд, вранішні байкери влаштовують перегони через долину Портола, тимчасом на фермі Портола їхні дружини їздять на конях. Потім вони прямують до Вудсайда, неподалік від зарослої виноградом садової крамниці Емілі Джуберт, снідати «срібнодоларовими» млинцями[3] на кислому молоці або huevos rancheros[4] в Buck’s, дизайнованому в ретро-стилі. Улюблений вид фітнесу — кросфіт: тренери змушують айтішників долати на велосипедах звивисту Олд-Ля-Хонда-роуд. Однією з цікавинок цього туру є колишній будинок покійного Кена Кізі — письменника й лідера психоделічного руху хіппі. Та це не більше, ніж цікавинка. У 1964 році Кізі у своєму будинку створив комуну Merry Pranksters («Веселі шибеники»). Потім у шкільному автобусі International Harvester 1939 випуску провіз її туром через усю країну з проповіддю своєї кислотної релігії (і рекламою майбутньої публікації своєї нової книжки «Інколи нестерпно кортить»).
До речі, важко уявити два більш протилежні типи освіченої молоді. Робота — єдина справжня манія айтішників. Натомість єдиною справжньою манією «шибеників» було неробство, яке Кізі називав «відходом від мертвої точки», і вживання галюциногенів, доки, за його ж словами, «ті не вилізуть з іншого боку». Сьогоднішні айтішники їздять на роботу на своїх електричних родстерах Tesla по Ель-Каміно-Реал — магістралі, що з’єднує різні міста Кремнієвої долини: Атертон, Вудсайд, Маунтін-В’ю та Пало-Альто. Жінки-працівниці під час перерв між нарадами ходять на шопінг до Стенфордського торговельного центру, заповненого дорогими бутіками. Заможні пані-домогосподарки з Лівого берега скуповуються у Clif Bars[5] під час прогулянки пішохідним маршрутом Діш в околицях Стенфорда. Категорія «пані» стосується жіноцтва після 29 років. У місці, де мода є функцією, а понтуються ефективністю, новий спосіб життя Кремнієвої долини — не для втомлених.
Замість світських дам Кремнієва долина має техно-дам. Спосіб життя успішної мобільної жінки полягає у під’єднанні її хобі до рахунку PayPal, онлайн-продажу ювелірних виробів або гаптованих ліжечок для собак чи ременів пастельних кольорів, запуску вебсайту і призначенні себе CEO, а не в організації благодійних балів. Вона, як і жінки на керівних посадах, носить елегантну уніформу — туфлі Lanvin, футболки Majestic, James Jeans і зручні кашемірові светри. Нагадуючи City Center у Вест-Палм-Біч, обсаджені пальмами переходи Stanford Mall викликають відчуття невимушеності й екологічності, а бічні відгалуження ведуть до вишуканих кафе, де фермерська ятка поєднується з продуктовою крамницею.
У вудсайдському Village Pub айтішники-керівники наминають гігантські бургери з картоплею-фрі та салати з м’ясом качки і сочевицею так швидко, що менш ніж за годину можуть повернутися до своїх пріусів. Це місце, соціалізація і неформальне спілкування взаємозамінні, а найбільшим доказом підвищеної мобільності є невпинне спливання часу. «На соціальному аспекті далеко не заїдеш», — говорить Ґарнетт, засновниця My Little Swans, онлайн-платформи ексклюзивних подорожей. «Тут усе зводиться до грошей і нестачі часу». Мініатюрна білявка Ґарнетт — також інвесторка і колишня програмістка. «Якщо хтось розводиться про свій гандикап у гольфі, можете глянути на нього і сказати: “Я ніколи не інвестувала б у тебе, тому що ти проводиш забагато часу на полі для гольфу”». Натомість існують хобі, які забирають менше часу, наприклад колекціонування творів мистецтва й вина. Ґарнетт говорить, що вони з чоловіком купують твори мистецтва, адже це не потребує стільки ж часу, скільки, скажімо, щоденні заняття гольфом. Щодо автомобілів, то «На запитання, чи всі ми маємо феррарі, відповідь: “Так”, — каже Ґарнетт. — Але на запитання, чи наважилися б ми запаркуватися на стоянці, де паркуються стартапери, відповідь: “Ні”. Ми їздимо на пріусах, а феррарі тримаємо в гаражі».
У Сан-Франциско більшість дітей з елітних родин ходять до однієї з кількох приватних шкіл, але в Кремнієвій долині більшість батьків-айтішників, включно з покійним Стівом Джобсом і венчурним інвестором Вінодом Хосла, посилають своїх дітей до альтернативної школи Nueva. Тамтешні учні впродовж одного семестру поспіль зосереджуються радше на певних темах, наприклад, на Стародавній Греції чи американській історії, ніж на традиційних тематичних категоріях.
3
«Срібнодоларовий» млинець — традиційний американський млинець діаметром 5–7 сантиметрів або трохи більший за срібні доларові монети, карбовані до 1979 року. —
4
Huevos rancheros (у перекладі з іспанської мови «фермерська яєчня») — популярна сніданкова, у стилі мексиканських фермерів, страва зі смаженими яйцями, смаженою квасолею, рисом і шматочками авокадо. —
5
Clif Bars & Company — американська компанія, що виробляє органічну їжу та напої. —