Цей аргумент мотивував інших представників Кремнієвої долини, як-от Тіля і Леррі Пейджа та Серґєя Бріна із Google. Разом із Шоном Паркером і виконавчими директорами Facebook, eBay і Netscape вони витратили мільйони на біомедичні дослідження, більшість із яких мають на меті подовження життя. Google навіть найняв футуриста Рея Курцвейла на посаду технічного директора. Там він працює над удосконаленням людських можливостей за допомогою технологій. Він вірить, що житиме вічно.
Дехто вважає тіло чимось подібним до просунутішої частини комп’ютерної машини, яку можна перепрограмувати та вдосконалити. Разом з удосконаленнням комп’ютерів удосконалюються біотехнічні й біомедичні дослідження. Революція наноботів уже не за горами. Генотерапія і перепрограмування неокортексу — це лише кілька інших способів, здатних уможливити подовження тривалості життя. Можливо, це як лотерея. Проте якщо ви виграєте, то приз набагато більший за гроші. Вони вже мають готівку.
Відколи Демінґ намагалася мобілізувати кошти на свій Longevity Fund, у цій сфері ставало все тісніше. 2013 року Леррі Пейдж заснував Calico Labs, яка займалася дослідами з проблем омолодження. Через рік Calico запропонувала наставниці Демінґ Синтії Кенйон покинути Університет Каліфорнії та приєднатися до них. Google інвестував приблизно 750 мільйонів доларів у компанію, що оголосила себе медичним венчурним стартапом, покликаним «лікувати» смерть. Мета — видобути з тварин можливості подовження життя.
«Вони від природи закладені в деяких видів, що мають довготривале життя», — розповідає Демінґ, пояснюючи, які в організмів є способи визначення небезпеки, так само, як способи визначення того, що може скоротити тривалість їхнього життя. Демінґ зосередилася на вивченні деяких із цих способів. Вона все ще підтримувала зв’язок зі своєю попередньою наставницею, але також шукала менші компанії, на які могла більше впливати. Не припиняючи цікавитися наукою як такою, дівчина працювала в лабораторії кілька днів на тиждень і захоплювалася реконструюванням геному. Хоча пояснити це зацікавлення інвесторам було важко. За її словами, «велика проблема біології в тому, що певні речі неможливо логічно пояснити».
Фандрейзинґ уповільнився. «Запуск фонду — справа по-справжньому важка, — зізналася вона. — Це набагато важче, ніж я припускала. Доводиться переконувати дуже скептичних людей інвестувати у вас свій капітал». У її випадку це були по-справжньому нав’язливі спроби продажу, адже до результатів проекту було ще далеко. За її словами, вона витратила два роки просто на розуміння того, як розмовляти з людьми.
Була проблема з поясненням перспективним інвесторам, чим займаються компанії. Одна компанія виготовляла прості модифікації для ліків, що уможливить легке схвалення й використання їхніх нових версій. Друга компанія працювала над редагуванням геному, що означало його розрізання в певному місці й закладання нового генетичного матеріалу. До комерційного використання було ще далеко, й водночас розташування гена в невідповідне місце могло спричинити рак або й гірше. Проте з цією технологією редагування геному настільки вивірене, що може використовуватися безпечно. Демінґ працювала з радниками, щоби з’ясувати, яка версія стане найкращою пропозицією. Її дні складалися із зустрічей із засновниками, пошуків компаній, а потім із запитів до інвесторів, чи хотіли б вони інвестувати. Водночас вона мусила перекладати свої думки з наукової на людську мову.
Демінґ не була переконана, чи її спонсори настільки ж переймаються біологією, як вона. Більшості людей просто хотілося почути про чарівну пігулку для довголіття. От над цим вона й почала працювати.
Було виявлено, що два наявні види ліків — метформін, який прописують для лікування діабетів другого типу, та імунодепресант рапаміцин — мали побічну дію подовження життя мишей. Вона подумала, що ці таблетки можна перескерувати на довголіття, якщо мінімізувати або усунути такі неприємні побічні дії, як хронічна нудота, тремор і запаморочення. У вдосконаленій версії цю чарівну таблетку можна було б запропонувати всім охочим. Вона могла би стати потенційно доступною для споживачів через десять років і могла б лікувати старіння. На її думку, цей препарат дасть людям змогу прожити додаткових 20–30 років, а у віці 60 чи 70 років — почуватися на 30.
Улітку 2015 року Управління з контролю за харчовими продуктами й лікарськими засобами схвалило випробування омолоджувальних властивостей метформіну. Впродовж п’яти років цей препарат досліджуватимуть щодо ефективності впливу на людей, як свого часу його випробовували на мишах. Його запропонують трьом тисячам літніх людей, які вже перебували в зоні ризику небезпечних для життя хвороб.