Усе, оцифроване раніше, відтоді зберігалося у таємничому ефірі. «Я був у цьому світі й знаю, як робиться ковбаса. Почасти все це не вельми приємно». Його непокоїло, що дані, які люди надають новим пристроям й іграшкам, їм більше не належать. «Їхній контроль за ними набагато менший, ніж раніше, водночас якщо ви маєте вдома фотоальбоми, ніхто до них не може мати доступу, доки не отримає ордер від суду, — пояснював Бернем. — Якщо ви тримаєте фото на фейсбуці або пишете якийсь статус, це потрапляє в складну систему, якої ніхто насправді не розуміє». На його думку, це ознака світу, що пройшов шлях від зрозумілого до складного та незбагненного. Бернем цитував письменника-фантаста Артура Кларка, автора роману «2001: Космічна Одіссея»: «Будь-яку розвинену технологію не відрізнити від магії».
Іноді магія вдаряє людям в голови. «Думаю, в технологічній індустрії справді переконані, що вони знають більше за решту світу, за уряд чи, скажімо, за інші індустрії», — казав Бермен. Люди зі світу стартапів вважали, що ніхто інший не є настільки ефективним, як вони. Іноді вони мали рацію. Проте Бернем часто переконувався, що таке ставлення мало лише теоретичні, а не реальні підстави. Візьмімо його власний досвід. Його мрії про буріння астероїдів привернули чимало уваги й гарно звучали, однак він так і не зміг залучити жодного інвестора або придумати практичний спосіб реалізації польотів на астероїди й видобування з них мінералів. Він бачив чимало компаній, які мали схожу проблему: пропонували на свій штиб магію, але були неспроможні втілити проект, як-от компанія Theranos та її революційний пристрій для аналізу крові.
12. Ми будемо Богом
У Кремнієвій долині ця «магія» зосереджена переважно навколо штучного інтелекту. Про штучний інтелект говорять, як про футуристичного Мерліна — чарівника, який одного дня зійде до людської раси й перетворить усіх на високофункціональних роботів. Це принаймні один напрям думки. Є такі, що вірять, ніби люди «розвинуться» до машиноподібних створінь — кіборгів — за допомогою технологій і програмного забезпечення, що запрограмує певні аспекти біологічних і когнітивних функцій. Окрім того, є й такі, що поділяють гуманістичний погляд, відповідно до якого люди використовують технології, щоб перетворитися на ліпших людей, ба навіть людяніших. Звучить схоже, але це дві різні ментальності: є дві різні групи людей, які вірять у кожну з концепцій.
У певному розумінні віра в можливості штучного інтелекту [далі — AI[28]] розділилася на еволюційний AI та гуманістичний AI. Поборники еволюційного штучного інтелекту вірять, що машини переберуть владу над людьми; що чоловіки та жінки природно слабкі й сповнені недосконалостей, і що ймовірно кмітливіша, розумніша машина прийде на зміну нашим скромним людським можливостям і свідомості, обтяженій комплексом провини (за такі злочини, як нищення довкілля, насильство та сексизм), і зробить наш вид ефективнішим і просвітленим.
Гуманісти, що вивчали АІ, нечасто бували у Сан-Франциско, а ті, що бували, вірили в його можливість посилити людей. На їхню думку, люди могли б використовувати вищість свого мозку для володіння та контролю над машинами, ніколи не відмовляючись від власних відчуттів, або панування гуманізму, емоцій і суто людських рис. Вони використовували б технології лише для функціонування на вищому рівні: щоб стати ефективнішими, наприклад, створюючи досконаліше програмне забезпечення й виконуючи більше завдань. Проте на відміну від позиції еволюційного табору, комп’ютери жодним чином не замінять, не поглиблять і не пошкодять людські почуття.
Гуманісти АІ залишали наміри людям. У більшості випадків вони покладали віру й високе покликання на Господа. Вони мали капіталістичний погляд на штучний інтелект, який прагне поліпшувати те, що вже є добрим, — людський інтелект, з додатковим комп’ютерним осмисленням. Натомість прихильники еволюційного АІ вважали, що почуття та емоції зводяться до нейронів, що вмикаються так само, як комп’ютер вмикається від електроструму.
Звести людей до машин, а потім дати їм змогу перебрати над собою владу — спосіб, який знову всіх зробить рівними. Це соціалістичний світогляд, за яким усі ми є просто зв’язками клітин і нейронів, і ніхто не ліпший за іншу людину, хіба має іншу, інколи вдалішу, модифікацію клітин. На їхню думку, було божевіллям вважати, що між людьми існують природно обумовлені відмінності, навіть в інтелекті, адже перша розумна машина буде розумнішою за найбільшого інтелектуала.
28
В український узус також увійшла англійська абревіатура AI (artificial intelligence). — Прим. ред.