Дорога до Христа

Еллен Уайт Дорога до Христа

Передмова

З гарячою молитвою і великим задоволенням пропонуємо українському читачеві третє, виправлене, видання всесвітньо відомої християнської письменниці Еллен Уайт.

Небагато книг видається такими великими тиражами і перекладено на стільки мов, як ця невеличка книга — “Дорога до Христа”. Дослідники запевнюють, що за перекладом, виданням і поширення ця вона займає перше місце після суперкниги — Біблії. Така популярність пояснюється тим, що кожен щирий читач зі сторінок цієї книги чує звернення Ісуса до своєї душі. Мільйони людей на всіх континентах близько познайомилися з Богом і Його Сином саме через цю працю.

Автор книги “Дорога до Христа” — Е. Уайт (1827—1915 pp.), відома у релігійному світі як письменниця і проповідниця. Вона народилась і виросла в північно-східній частині СШA, в штаті Мейн. З 1885 по 1887 р. вона жила і працювала в деяких державах Західної Європи, де часто виступала з промовами на релігійно-моральну тематику перед великою кількістю слухачів, а також провела сім років в Австралії та Новій Зеландії. Е. Уайт написала багато великих і малих книг релігійного змісту, а також з питань освіти, здоров'я, родинного життя і практичного християнства. Деякі з цих книг вже перекладаються на українську мову і невздовзі вони будуть запропоновані українському читачеві. Однак, “Дорога до Христа” — найпопулярніша серед усіх.

Уже сама назва цієї книги свідчить про її зміст і призначення. На її сторінках просто і чітко показано кроки, які ведуть в дім Небесного Отця. Вона відкриває читачеві у всій приваблюючій красі Ісуса, Котрий єдиний може задовольнити всі потреби страждаючої у пошуках щастя душі. Вона направляє на вірний шлях тих, які сумніваються і вагаються. Вона веде кожного, хто шукає правду, шляхом християнського життя до повноти благословень. В доступній формі в ній розкривається секрет перемоги над гріхом через спасаючу благодать і силу великого Друга грішників.

В наш час невпевненості, тривог і розчарувань ми уподібнюємося до стародавнього патріарха Якова, який був пригнічений жахом, бо гріх розлучив його з Богом. Уві сні він побачив сходи, які сягали неба. Таким чином йому був відкритий зв'язок між небом і землею. Він почув слова підбадьорення і надії від Того, Хто стояв на вершині цих сходів.

Ми щиро бажаємо, щоб це чудове видіння повторилось у житті кожного, хто читатиме чудову книгу — “Дорога до Христа”.

Видавці

Розділ 1. Любов Божа до людей

Як природа, так і Божественне Відкриття свідчать про любов Божу. Наш Небесний Отець є Джерелом життя, мудрості та радості. Подивіться на прекрасні, дивовижні витвори природи. Як досконало вони пристосовані не тільки для потреб і щастя людини, а й усіх живих істот! Сонячне проміння і дощ, які звеселяють та оживляють землю, гори, моря і рівнини — все запевняє нас у любові Творця. Один Бог задовольняє насущні потреби Свого творіння. Чудово висловив цю думку псалмист: “Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно. Ти руку Свою відкриваєш, — і все, що живе, Ти зичливо годуєш”! (Псалми 144:15—16).

Бог створив людину святою і щасливою, а прекрасна Земля, яка щойно вийшла з рук Творця, не мала ані сліду тління, ані натяку на прокляття. Однак порушення Закону Божого — Закону любові — принесло у світ горе і смерть. Та любов Божа відкривається навіть у стражданнях, спричинених гріхом. Написано, що Бог прокляв Землю через людину (Буття 3:17). Терня та будяки, — труднощі та випробування, котрі перетворюють життя людини на тяжку працю і повсякденні турботи, — були призначені для її блага як частина виховного процесу в Божому Плані спасіння людини від загибелі та виродження, заподіяних гріхом. Хоча цей світ і впав у гріх, у ньому панують не лише горе та страждання. У тій же природі ми знаходимо вістку надії та втіхи. І будяк цвіте, а на колючих стеблах розквітають троянди.

“Бог є любов!” — написано на кожній бруньці, що розпускається, на кожній билинці, котра вибивається із землі. Чудові птахи, які зустрічають день радісним співом, барвисті і досконалі у своїй красі квіти, що наповнюють повітря солодким ароматом, велетенські лісові дерева, зодягнені в розкішні зелені шати, — все свідчить про ніжну, батьківську турботу Бога і Його бажання зробити щасливими Своїх дітей.

Слово Боже також відкриває нам Його характер. Бог Сам свідчить про Свою безмежну любов і милість. У відповідь на молитву Мойсея: “Покажи мені славу Свою”, Господь сказав: “Я переведу все добро Своє перед тобою” (Вихід 33:18—19). У цьому полягає Його слава. Господь пройшов перед Мойсеєм і проголосив: “Господь, Господь — Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий та правдивий, що дотримує милість до тисяч, прощає провини… переступ і гріх…” (Вихід 34:6—7). Він “довготерпеливий і многомилостивий”, тому що “любить милосердя” (Йони 4:2; Михея 7:18).

Бог привертає наші серця до Себе незліченними проявами любові на небі і на землі. Він намагається відкритися нам у явищах природи, а також через найтісніші і найніжніші стосунки, які можуть об'єднувати людей на землі. Однак і це не дає повного уявлення про Його любов. Незважаючи на всі ці докази, “ворог усякої правди” настільки засліпив розум людей, що вони почали дивитися на Бога зі страхом, вважаючи, нібито Він є суворим і невблаганним Сатана переконав людей утому, що головна властивість Бога — суворе правосуддя, а Сам Він — жорстокий Суддя, немилосердний і вимогливий. Диявол подає Творця таким чином, ніби Він спостерігає прискіпливим оком за недоліками і помилками людей, аби потім покарати їх. Саме для того, щоб розвіяти це хибне уявлення і відкрити світові безмежну любов Божу, Ісус прийшов на Землю і жив серед людей.

Син Божий прийшов з небес, аби показати нам Отця. “Бога ніхто ніколи не бачив; лише Єдинородний Син, що в лоні Отця, Він явив нам Його” (Івана 1:18).

“Отця не знає ніхто, тільки Син, і той, кому Син хоче відкрити” (Матвія 11:27). Коли один з учнів Ісуса звернувся до Нього з проханням: “Господи! Покажи нам Отця”, — Ісус відповів: “Скільки часу Я з вами і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, бачив і Отця. Як же ти кажеш: покажи нам Отця?” (Івана 14:8—9).

Про Свою земну місію Ісус сказав: “Господь помазав Мене благовістити вбогим, зціляти розбитих серцем, проповідувати полоненим визволення і сліпим прозріння, відпустити пригноблених на волю” (Луки 4:18). У цьому полягала Його діяльність. Він ходив на землі, щоб творити добро і зціляти всіх, пригноблених сатаною. Були такі селища, де в жодному будинку не чути вже було зітхань, стогону хворих, тому що Він, проходячи через них, зцілив усіх немічних. Діла Ісуса були доказом Його Божественного помазання. Любов, милосердя і співчуття виявлялись у кожному вчинку Його життя; Його серце переповнювало глибокий жаль до синів людських. Він прийняв людську природу, щоб допомогти людям у всіх їхніх потребах. Нужденні та прості люди не боялися приходити до Нього. Малі діти горнулися до Ісуса. Вони охоче сиділи на колінах у Вчителя, вдивляючись у Його думливі очі, що випромінювали любов.

Ісус ніколи не вагався сказати правду, однак висловлював її завжди з любов'ю. У спілкуванні з людьми Він був надзвичайно тактовним, уважним і люб'язним. Він ніколи не був грубим, без потреби не докоряв, не завдавав зайвого болю чутливим душам. Спаситель не засуджував людські слабості. Він говорив правду, але завжди з любов'ю. Ісус викривав лицемірство, невір'я і беззаконня, та слова гіркого докору промовляв тремтячим від сліз голосом. Він плакав над Єрусалимом — містом, яке так любив і яке відмовилося прийняти Його — Дорогу, Правду і Життя. Мешканці Єрусалиму знехтували Його, свого Спасителя, але Він ставився до них з ніжністю та співчуттям. Життя Ісуса було життям самовідречення і піклування про інших. У Його очах кожна душа була надзвичайно дорогоцінною. Сповнений Божественної гідності та величі, Він з великою ніжністю схилявся над кожною людиною — членом Божої сім'ї. У кожній людині Він бачив грішника, ради спасіння якого Він прийшов. Він вбачав Свою місію у спасінні кожної гинучої душі.

Таким є характер Христа, що відкрився у Його земному житті. Це — характер Бога. Адже потоки Божого співчуття, котре виявилось у житті Христа, линуть до синів людських із Батьківського серця! Ісус, ніжний і співчутливий Спаситель, був Богом, Який “з'явився в тілі” (1 Тимофію 3:16).