П'ятитомник, що вийшов у світ, мав ще й іншу ваду. Видавці розраховували його тільки на фахівців, і з тих супровідних статей, які в ньому друкувались, допитливому, але спеціально не підготовленому читачеві важко було зрозуміти, в чому ж, власне, полягають особливості праць Маклая, які конкретно його заслуги перед наукою і людством взагалі. Тому і в подальших літературних біографіях ученого він уявлявся здебільшого як відважний мандрівник, що не побоявся сам-один подорожувати в нетрях, де ніколи раніше не ступала нога білої людини.
Тим часом він не випадково в душі ображався, коли його ще за життя вперто називали мандрівником. Адже не в мандрах самих по собі була мета його праць.
На сторінках цієї книжки я намагався популярно пояснити, в чому полягала суть того головного, що Маклай зробив у своєму житті, — він строго науково довів однакову біологічну повноцінність людей усіх націй і рас. А втім, його заслуги перед наукою і людством надзвичайно різноманітні. Він був одним із зачинателів і творців морської біології та порівняльної анатомії, написав багато робіт із зоології, зоогеографії і фізичної географії, які й досі не втратили своєї цінності, вперше передбачив створення синтетичних продуктів харчування і принципову можливість злиття тваринної і рослинної клітин, чого 1979 року й добивалися шведські вчені, з'єднавши клітини моркви і людини. Ще 1874 року висловив думку про вирощування позастатевим шляхом цілком однакових особин живих організмів, що вже теж досягнуто й названо клонуванням. Практичне значення цієї ідеї полягає в тому, що в найближчому майбутньому, як вважають учені, буде можливо вирощувати найкращі породи племінної худоби, яка за своїми якостями нічим не відрізнятиметься від маточного поголів'я.
Спостерігаючи поведінку тварин, які передчувають землетрус, учений висунув гіпотезу про природу землетрусів, пов'язуючи їх походження з вибухами гігантських нагромаджень підземних горючих газів, які перед вибухом під дією потужного тиску починають просочуватись на поверхню землі, і тварини, вловлюючи своїм загостреним нюхом той незвичний для них запах, поводяться неспокійно. Не. так давно точно такого ж висновку дійшли вчені в Сполучених Штатах Америки.
Здійснилась і Маклаєва ідея незалежного Папуаського союзу. Східна Нова Гвінея здобула свою державність, стала суверенною республікою, у першому видавництві якої, до речі, одразу ж вийшла в світ англійською мовою книга новогвінейських щоденників Маклая, проілюстрованих художниками-папуасами.
Нарешті того ж 1874 року, тобто на два роки раніше, ніж Фрідріх Енгельс, учений у листі до своєї кореспондентки Кетрін Шеффер, давши вбивчу критику теологічного раю, цілком точно визначив роль праці у формуванні людини як розумної істоти. А трохи згодом у листі до Елеонори Честер блискуче розкрив філософську сутність людського обов'язку.
Але й це напевне ще не все. Він багато висловлював незвичайних для свого часу ідей та думок, часто мимохідь, не надаючи їм ніякого особливого значення, — у листах, інтерв'ю, публічних виступах. І я певен, що багато чого ще буде знайдено й належно оцінено. А поки що ми повинні знати те, що стало відоме, повинні, бо спадщина Маклая невіддільна від нашої загальнонаціональної культури й тому — наша гордість.
Індонезія — Нова Гвінея — Австралія — Неаполь — Париж — Лондон — Берлін — Ієна — Варшава — Москва,
1962–1984 рр.
