- Гм! Пібоді,- сказав Додсон, моргаючи.- Я, здається, заснув. І бачив дивний сон. В чому річ? Пібоді?
- Містер Уїльямс із компанії «Тресі й Уїльямс» жде прийому, сер. Він прийшов розрахуватися за акції Ікс, Ігрек, Зет. Він з ними погорів, якщо пам'ятаєте, сер.
- Так, пам'ятаю. Який у них сьогодні курс, Пібоді?
- Один долар вісімдесят п'ять центів, сер.
- Отож і нехай платить по такій ціні.
- Пробачте, сер,- досить боязко сказав Пібоді,- що я вам набридаю, але я говорив з Уїльямсом. Він ваш давній друг, містере Додсон, а ви практично скупили всі акції цієї компанії. Я подумав, що ви могли б, тобто я подумав, що ви, мабуть, не пам'ятаєте, що він продав вам ці акції по дев'яносто вісім центів. Якщо йому доведеться платити по сьогоднішньому курсу, то він втратить усе до останнього цента.
Вираз Додсонового обличчя враз змінився - на ньому проглянула холодна лють і невблаганна жадність. Душа цього чоловіка визирнула на мить на поверхню, як визирає часом лихе обличчя з вікна поважного дому.
- Нехай платить по долару вісімдесят п'ять,- відказав Додсон.- Боліварові не вивезти двох.