3 Медвідь Григорій (рр. н. і см. невід.) — запорізький козак Конелів-ського куреня. У 1734 р. вступив до гайдамацького загону Сави Чалого в містечку Саврані на Поділлі, де був отаманом після його арешту (1734 р.). Пізніше очолив один з гайдамацьких загонів. Восени 1736 р. в бою під с. Бо-ровицею (тепер село Чигиринського району Черкаської області) був тричі поранений Савою Чалим, але зумів утекти. Тієї ж осені в бою неподалік Крилова на Дніпрі знову був тяжко поранений і на цей раз врятувався. Останнє документальне свідчення діяльності Медведя стосується 1739 р.
4 Грива — козацький сотник, очолював гайдамацький загін, з яким у 1734 р. напав на маєток Носівці на Поділлі. Останнє документальне свідчення про діяльність Гриви як ватажка гайдамацького загону стосується 1739 р.
5 Кравчина.— Таке прізвище у документах пе зустрічається. Воно згадується тільки в різних варіантах пісні про Саву Чалого і Гната Голого:
Каже Чалий: «Мого сина Ніхто з нас не вловить,
Хіба Гнатко та Кравчина До себе підмовить».
Пішов Гнатко з Кравчиною Саву підмовляти-
Став той Гнатко з Кравчиною У двір підступати
(Історичні пісні, с. 467—468).
Став Гнат Голий з Кравчиною Ворота ламати...
(там же, с. 474, 478, 482).
Оскільки в «Словарі української мови» Б. Грінченка є таке тлумачення слова «кравчина»: «Название войска, собранного в конце XVI в. С. Наливайком» з посиланням на «Тарасову ніч» Т. Шевченка: «Обізвавшя Наливайко — не стало кравчиниі Обізвавсь козак Павлюга — за нею полинув» і на «Запорожскую старину» І. Срезневського: «Славна стала та кравчина, як на Польщу стала, вовкулакам, католикам мстючи зраду здала», то коментатор видання «Творів» І. Тобілевича П. Тиховський пояснив слово «кравчина» в пісні про Саву Чалого так: «Кравчина» — тут назва військового загону (у Ів. Тобілевича — це ім’я особи)»(Тобілевич (Карпенко-Карий) Іван. Твори. К., 1929, т. З, с. 257).
З таким тлумаченням можна було б погодитись, якби цьому пе суперечили тексти інших варіантів пісні:
Ой сів Гнатко на коника, гукнув до громади:
«Ой давайте брати Кравця мені на пораду».
«Бери, бери, брате Гнате, Кравця на пораду Та привези у Січ Саву на велику раду».
«Ой став же Гнат, ой став Голий Кравчині казати. «Вислухавши Кравець Гната, став його питати:
«Ой чого ти, брате Гнате, лізеш в такі муки,
«Що ти хочеш пана Саву взяти в свої руки?»
«Ой не бійся, брате Кравче, не бійся нічого,
Ми підемо на пораду до діда старого»
(Історичні пісні, с. 483—484).
6 ...і учився, кажуть, в Києві у б р а т ст в і.—Київська братська школа була організована в 1615 р. В 1632 р. її об’єднано з Лаврською школою і названо Києво-Могилянською колёгіею. У 1701 р. вона одержала титул і права академії і стала називатися Київською академією. За традицією її називали братською. Сава Чалий міг учитися тільки в академії.
7 Й о г о й на Січі п о в а ж а ю т ь...— Йдеться про Запорізьку Січ — суспільно-політичну та військово-адміністративну організацію українського козацтва, що склалася в першій половині XVI ст. за Дніпровими порогами і проіснувала до 1775 р. Ліквідована згідно з указом Катерини II.
8 В и г о д у в а в Чалий сина Саву козакам на славу — рядок з історичної пісні про Саву Чалого (Історичні пісні, с. 467 — 468).
9 ...п анські козак и...— Йдеться про утримувані польською шляхтою козацькі формування, які виконували обов’язки надвірної міліції.
10 ...л ист пішов д о а н е в а...— У Каневі мав резиденцію місцевий староста Микола Потоцький (1712—1782), небіж коронного гетьмана Ю. Потоцького, кат українського селянства, відомий у фольклорі як «гіаи Каньовський».
11 ...сам Потоцький наскочить на село з волохами своїми...— Канівський староста Микола Потоцький утримував загін надвірної міліції, до якого входили вихідці з Молдавії (Волощини), іменовані на Україні волохами.
12 Нас заманили всіх на слободи...— В ЗО—80-х роках XVIII ст. на півдні Російської держави, Лівобережній і Слобідській Україні, на Правобережжі було створено сотні, слобід, населення яких тимчасово звільнялося від податків і повинностей.
13 Лебедин — село, тепер — Шполянського району Черкаської області.
14 Немирів — місто, тепер — райцентр Вінницької області.
15 Чорний ліс — лісовий масив між річками Інгулом та Інгульцем у Кіровоградській області. У XVIII ст. входив до складу володінь Запорізької Січі. Поряд з Холодним Яром, Нерубайківським лісом та іншими лісовими урочищами Чорний ліс був одним з центрів формування гайдамацьких загонів. Тепер — державний заказник.