15 ...пора давно вже, як Содому, завалитись.— Содом і Гоморра — давньопалестинські міста, зруйновані землетрусом. За біблійною легендою, ця катастрофа була нібито карою жителям цих міст за їхню розбещеність. Звідси вислови «содом», «содом і гоморра», іцо означають розбещеність, а також хаос, безладдя.
16 ...т и граєш роль прекрасного Й о с и и а. — Вислін походить з біблійного оповідання про юного Йосифа, якого марно намагалася спокусити дружина єгипетського царедворця Пентефрія. Вживається у значенні: цнотлива людина.
17 Колись у Нижнім...— Йдеться про російське місто Нижній Новгород (тепер — Горький).
18...тебе Харон утопить в Стіксі...— Харон — у грецькій міфології перевізник душ померлих через річку підземного царства Ахерон. За перевіз у човні брав плату, а тому мерцеві клали в рот монету; Стікс — у грецькій міфології одна з річок, що оточували підземне царство Аїд, уособлення мороку й жаху. її воду вважали отруйною. У переносному значенні Харон — символ смерті, бути утопленим у Стіксі — померти.
Аблакат — адвокат Адамашка — гатунок шовкової тканини і вироби з цієї тканини Анахтема (анафема) — відлучення від церкви, прокляття; вживається як лайливе слово Анти к — дуже гарний, надзвичайний; пам’ятка античного мистецтва
Аршин — давня східнослов’янська міра довжини, яка вживалася до запровадження метричної системи, дорівнювала 0,711м Астролябія — прилад для вимірювання кутів, з допомогою якого до XVIII ст. визначали положення небесних світил, а пізніше робили геодезичні вимірювання
Бантйна — поперечна балка між кроквами під стелею хати; взагалі поперечина Барило — невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами Б а та в а (батова) —лава, ряд Безесник (безёцник) —безстидник
Бирка (бйра) — однорічна вівця; ярка
Бйрса — коняча хвороба Бігунки — легкі дрожки або сани Бра — скорочена форма звертання від «брате»
Бурлака — людина без постійної роботи і постійного проживання; одинокий, неодружений чоловік Бусурман (басурман) — зневажлива назва представника магометанської віри; лайливе слово
Валах — кастрований баран Ванькйрок (ванькйр)—бічна
кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати Вахмістр — у дореволюційній армії старший унтер-офіцерський чин у кавалерії і кінній артилерії, якому в піхоті відповідав чин фельдфебеля Верства—давня назва міри великих віддалей, що становила 1,06 км і вживалася до запровадження метричної системи Вирло — залізний важіль, підойма
Витушка — прилад, на обертальне перехрестя якого накладають міток (півмітка) пряжі, щоб перемотати нитки в клубок Вйштапувати — вилаяти Вільгота — певна свобода в дотримуванні законів, правил, зобов’язань Волость — у дореволюційній Росії і в СРСР до 1929—1930 рр. адміністративно-територіальна одиниця, що входила до складу повіту
Волохи — назва жителів Молдавського князівства в староукраїнських писемних пам’ятках, народній поетичній творчості та мовній практиці українців у минулому
Восьмушка (восьмуха) — восьма частина фунта — міри ваги, що дорівнювала 409,5 г і застосовувалась у Росії, ^на Україні і Білорусії з X ст. до запровадження метричної системи
Г а й д у к — тут: солдат придворної охорони; слуга Г аламагати — базікати Гарапник — довгий батіг, сплетений з тонких ремінців
Г е р ц ь — окремі сутички, поєдинки українських козаків з ворогами перед боєм Г ирлйга — ціпок, часто загнутий на кінці, яким користуються пастухи, старі люди тощо Голощак — пісна рідка страва Горлова яма — яма для зберігання овочів, зерна тощо Гривня — тут: гривеник -- срібна монета в десять копійок Г р і ш — у XIX ст. в Росії — дрібна розмінна монета, що дорівнювала 1/2 копійки
Дармовйс (дармовїс) —предмет, який чіпляють, підвішують до чого-небудь для прикраси і т. ін.; підвісок, підвіска Демикитон (демікотон) — густа бавовняна привізна тканина, яку використовували в XIX ст. Державець — тут: великий землевласник, поміщик Десятина — стара російська одиниця земельної площі, яка дорівнює 1,09 га (2400 кв. м)
Д е с я т й и щ и к — селянин, що обробляв чужу землю за умовою від десятини Десятник (десяцький) — нижчий поліцейський служитель на селі, якого обирали селяни Д ж у ра — на Україні в XVI —XVIII ст. зброєносець у козацької старшини Дрік — чагарникова або напівчагарникова степова рослина родини бобових, що цвіте жовтими та білуватими квітами; в народі вживають відвар з гілок дроку