9 «М а к с и м» — перший станковий кулемет, створений американ
ським конструктором і промисловцем Максимом Хайремом Стівенсо-ном (1840 1916).
' ,,ь "«Кб л ьт» — назва автоматичного револьвера, удосконаленого
(американським конструктором С. Кольтом (1814—1862).
. П «Люїс» — марка ручного кулемета.
12 С м о л ь н и й — одна з визначних історичних і . архітектурних пам’яток Ленінграда; збудований у стилі класицизму архітектором Дж: Кваренгі у 1806—1808 pp. До 1917 р; тут знаходився Інститут шляхетних дівчат. '
1917 р. Смольний став штабом Великої Жовтневої соціалістичної революції, звідси- В. І. Ленін керував Жовтневим збройним повстанням, тут знаходився Військово-революційний комітет* відбувався Другий Всеросійський з’їзд Рад, на якому проголошено Радянську владу Згодом у Смольному розміщалися Раднарком і ВЦВК другого скликання.
13 ...до людей написали «М а н і х в е с т...»— Йдеться про «Маніфест комуністичної партії», перший програмний документ наукового комунізму, в якому у стислій і яскравій формі викладено основні ідеї марксизму, проголошено кінцеву мету боротьби пролетаріату. Написаний К. Марксом і Ф. Енгельсом за дорученням II конгресу Союзу комуністів і вперше виданий у Лондоні 1848 р. німецькою мовою. Російською мовою вперше виданий у Женеві 1869 р.
14 «Окопная правда» — більшовицька пролетарська газета, яка виходила з ЗО квітня 1917 р. до середини лютого 1918 р. спочатку в Ризі, а потім у Веидені (Латвія).
15 Чернов Віктор Михайлович (1873—1952) —російський політичний діяч, один з організаторів партії есерів, її теоретик. Після Жовтневої революції емігрував у Францію. Під час другої світової війни учасник руху Опору.
16 «Р а б о ч и й путь» — одна з назв центрального органу партії більшовиків газети «Правда», під якою вона виходила у вересні — жовтні 1917 р. після закриття «Правди» Тимчасовим урядом. Усього вийшло 46 номерів.
17 Передпарламент — офіційна назва — Тимчасова рада Російської республіки (з жовтня 1917 p.); дорадчий орган при буржуазному уряді Керенського, який було розпущено після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції водночас з ліквідацією Тимчасового уряду.
їВ «Н о в а я жизнь» — щоденна газета, яка видавалася групою меншовиків-інтернаціоналістів і письменників у Петрограді з 18 квітня 1917 р. по липень 1918 р.
^...Зінов’єв, Каменев попереджають нас сього-д н і...— Йдеться про виступ в непартійній газеті «Новая жизнь», у якому Каменєв від свого імені й від імені Зінов’єва заявив про незгоду з рішенням ЦК партії про збройне повстання. Це рішення було прийнято на засіданні ЦК 10 жовтня 1917 р. \ схвалена більшістю партійних організацій на місцях. Тим самим Тимчасовому уряду було розголошено таємне рішення партії більшовиків про збройне повстання. Ленін
у «Листі до членів партії більшовиків» 18 жовтня 1917 р. та в «Листі до Центрального комітету РСДРП (б)» 19 жовтня 1917 р. затаврував Зінов’єва і Каменева як штрейкбрехерів революції, вимагав виключення їх з партії. ЦК партії засудив зрадництво Каменева і Зінов’єва і заборонив їм виступати з заявами «проти рішень ЦК і наміченої ним лінії роботи».
Після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції Зінов’єв (Радомишльський) Г. Є. (1883—1936) та Каменев (Розен-фельд) Л. Б. (1883—1936), члени партії з 1901 p., входили до партійного і державного керівництва країни, були членами Політбюро ЦК до 1927 р. У «Листі до з'їзду» Ленін називав Зінов’єва і Каменева поряд з Троцьким «найвидатнішими вождями сучасного ЦК». На XV з’їзді партії фрак
ційна боротьба між більшістю — «блоком» Сталіна, Бухаріна, Рикова і Томського — та меншістю, об’єднаною лівою опозицією Троцького, Зінов’єва і Каменева, завершилась їх повним розгромом. Обидва за фракційну діяльність у листопаді 1927 р. були виключені з партії, після
визнання своїх помилок у 1928 р. поновлені, 1932 р. знову виключені й поновлені у 1933 p., а втретє остаточно виключені 1934 р.
В 1936 р. були репресовані і розстріляні. 13 червня 1988 р. Пленум Верховного Суду СРСР присуд у їхній справі відмінив.
20 Кор н і л о в Лавр Георгійович (1870—1918) — генерал, монархіст, один з керівників контрреволюції в Росії. У липні — серпні 1917 р.— верховний головнокомандуючий збройними силами буржуазного Тимчасового уряду. 25—31 серпня 1917 р. підняв заколот і здав Ригу німцям з метою придушення революційного Петрограда і встановлення воєнної диктатури. Згодом — один з організаторів білогвардійської Добровольчої армії. Убитий під Катеринодаром.