1 Льдов Георгій Євгенович (1861 —1925)—князь, великий землевласник, політичний діяч (кадет). З березня по липень 1917 р.— голова ради міністрів, міністр внутрішніх справ у буржуазному Тимчасовому уряді перших двох скликань; виражав інтереси поміщиків і капіталістів. Після Жовтневої революції емігрував зд кордон.
22 Троцький (Бронштейн) Лев Даівидовнч (1879 —1940) — член "РСДРП з 1897 p., меншовик. Повернувшись з еміграції після Лютневої революції, увійшов до групи міжрайонців і разом з ними на VI з’їзді РСДРП (б) прийнятий до більшовицької партії, обраний членом ЦК. Після Жовтневої революції — нарком військових і морських справ, голова Реввійськради республіки. Однак Троцький не перейшов на позиції більшовизму, в багатьох теоретичних і тактичних питаннях діяльності партії займав антиленінську позицію. В 1927 р. на XV з’їзді був виключений з лав ВКП (б), 1929 р. висланий з СРСР, а в 1932 р. позбавлений радянського громадянства..
«А в р о р а» — крейсер Балтійського флоту, команда якого взяла активну участь у збройному повстанні в Петрограді. За наказом Військово-революційного комітету 24 жовтня (б листопада) «Аврора» підійшла до Миколаївського мосту (нині міст лейтенанта Шмідта), а 25 жовтня о 21 год, 45 хв. холостими пострілами з гармат подала сигнал на штурм Зимового палацу. З 1923 р.— учбовий корабель, стоїть на вічному приколі. .
24 Установчі збори — виборна представницька установа, яка після повалення царизму мала вирішити питання про державний устрій Росії. У березні 1917 р. Тимчасовий уряд у своїй декларації оголосив про скликання Установчих зборів, вибори до яких спочатку призначалися на
17 вересня, а потім були відкладені до 12 листопада. Радянський уряд пішов на скликання Установчих зборів, хоча склад делегатів після перемоги Жовтневої революції уже не відповідав реальній розстановці політичних сил:
переважали есеро-меншовицькі и кадетські представники. Оскільки контрреволюційна більшість відмовилася визнати декрети Другого Всеросійського з’їзду Рад про мир, про землю, про перехід влади в руки Рад, 6 січня 1918 р. за рішенням ВЦВК Установчі збори були розпущені.
25 Уряд. — Йдеться про Тимчасовий уряд, центральний орган державної влади, сформований після Лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р. Існував з 2 березня 1917. Це був уряд імперіалістичної буржуазії та поміщиків, який не розв’язав жодного з головних питань революції. У ніч на 26 жовтня (8 листопада) Тимчасовий уряд було заарештовано в Зимовому палаці, а його голова Керенський, переодягнувшись, утік. Другий Всеросійський з'їзд Рад проголосив перехід усієї влади до Рад j створив перший Радянський уряд на чолі з В. І. Леніним.
26 Наполеон Бонапарт (Наполеон І, 1769—1821) — французький полководець, державний і політичний діяч, імператор Франції у 1804—1814 і 1815 pp.
27Урицький Мойсей Соломонович (1873—1918) — професійний революціонер, партійний і державний діяч. На VI з’їзді партії обраний членом ЦК, у жовтні 1917 р,— членом Військово-революційного комітету. Був головою петроградської Надзвичайної комісії по боротьбі з контрреволюцією. Убитий есерами.
28Дзержинський Фелікс Едмундович (1877—1926) — радянський партійний і державний діяч, професійний революціонер польського і російського, визвольного руху 3 грудня 1917 р. очолив російську Надзвичайну комісію по боротьбі з контрреволюцією і саботажем, був наркомом внутрішніх справ.
29 «Вихри враждебные веют над нами...» — перший рядок «Варшав’янки», революційної пісні, що виникла в Польщі як марш учасників варшавського повстання 1863 р. Автор — В. Вольський. Польський поет-революціонер Вацлав Свєнціцький в 1883 р. написав новий текст пісні. 1897 p., під час ув’язнення в Бутирській тюрмі, Г. М. Кржи-жановський створив російський варіант, збагативши пісню пролетарським змістом. На українську мову «Варшав’янка» перекладена в часи революції 1905 р. Пізніше її гармонізував Л. Ревуцький.
30 Д р у г и й з’ї з д Рад — Другий Всеросійський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів за участю представників Рад селянських депутатів, який відбувся в Петрограді 25—27 жовтня (7—9 листопада) 1917 р. Відіграв роль верховного органу державної влади Радянської республіки. На з’їзді було представлено 402 Ради країни, в тому числі 63 Ради від України. У роботі з’їзду брало участь 649 делегатів (390 більшовиків). Основні питання порядку денного з’їзду: 1) Про організацію влади; 2) Про війну і мир; 3) Про землю. Вранці 8 листопада делегати з’їзду заслухали телеграму Військово-революційного комітету про взяття Зимового палацу й арешт міністрів Тимчасового уряду. З’їзд прийняв написане Леніним історичне звернення «Робітникам, селянам і солдатам!», у якому повідомлялося про перехід усієї влади Радам, а також Декрети про мир і землю; сформував перший Радянський уряд — Раду Народних Комісарів на чолі з В. І. Леніним, а також обрав Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет (ВЦВК).