і в усьому блиску Огнева — молоду людину нашого суспільства, справжнього борця за Вітчизну, щоб цей образ, а також Серьожа, й апостоли-солдати, і дівчина запалювали серця нашої молоді. Це ж були молоді люди. Згадайте видатних полководців, що прийшли на зміну Горловим у 1942 році, досить згадати Черняховського — 38 років, але ж були й молодші. На жаль, в театрах під час війни ці образи грали артисти набагато старші. Взагалі п’єсу треба омолодити, крім Горлова, Благонравова і Колоса... П’єса від цього тільки виграє, і всі позитивні образи мовби відобразять молодість нашої Батьківщини, її силу, її красу, її благородну боротьбу з невіглаством, зазнайством Горлових» (5, 477).
У ЦДАМЛМ зберігається чорновий автограф п’єси (ф. 435, № 64). Текст першої, другої та незакінченої третьої дії викладено на 34 аркушах блакитного паперу великого формату. На першому аркуші вгорі напис українською мовою: «О. Корнійчук, Фронт (чорновик). 1942. Дія перша». Далі олівцем: «Правда побеждает» — і російською мовою увесь наступний текст драми. Тут ще нечітко визначені імена дійових осіб, Огнєв називався Колосом, Мирон — Корнієм, послідовно заміняються номерні посади («сто тридцать седьмой і:, «сто первый» — на іменні; кілька разів мінялося прізвище члена військової ради: Добрый — Сердечный — Гайдар). У чорновому варіанті наявна сцена розмови Горлова з наркомом оборони Сталіним, в якій останній цікавиться станом здоров’я Огнева. Як бачимо, драматург, як тільки почав писати п’єсу, шукав для свого улюбленого героя моральної підтримки в конфлікті з Горловим. Є й інші відмінності між автографом й остаточною авторською редакцією. В архіві Корнійчука (ф. 435, № 64—71) зберігаються автографи та машинописні варіанти
з рукописними вставками й правками, переклади на російську мову 1942 та 1955 pp., що дає змогу простежити, як поглиблювався зміст, чіткішою ставала композиція, увиразнювалися характери героїв.
Одразу після публікації драма здобула виняткову сценічну популярність. До 25-ї річниці Жовтня прем’єра п’єси відбулася в двадцяти двох театрах країни, протягом 1942—1943 рр. її постановку здійснили понад 120 професійних колективів. Першим її показав Московський театр ім. Ленінського комсомолу (постановка І. Берсенєва), а на початку листопада 1942 р. вона вже йшла на сценах таких провідних колективів, як МХАТ ім. Горького (постановка М. Хмельова), Малий театр (постановка І. Судакова), театр Московської Ради (постановка Ю. Завадського), театр Ревб^ люції (постановка С. Майорова), театр ім. Є. Вахтангова (постановка Р. Симонова), ЦТЧА (постановка О. Попова), Ленінградський драматич^ ний театр ім. Горького, театр ім. Пушкіна. З п’єсою знайомилися такОя* глядачі блокованого Ленінграда у виконанні Театру Балтфлоту, Ленінградського Міського театру, «Театру біля мікрофона».
5 листопада 1942 р. відбулася прем’єра вистави «Фронт» у театрі ім. І. Франка, що перебував на той час у Семипалатинську (постановник Г. Юра, художник М. Драк), а незабаром (23 лютого 1943 р.) інший провідний колектив України — Харківський театр ім, Т. Г. Шевченка показав її глядачам Фергани (постановник М. Крушельницький, художник
В. Меллер, композитор Б. Крижанівський). Серед кращих спектаклів, показаних у роки війни українськими колективами,— вистави Запорізького театру ім. М. К. Заньковецької (постановка Б. Ромаиицького), Житомирського (нині Запорізького) театру ім. М. Щорса (постановка В, Мпгара), Київського Театру військового округу (постановка Б. Норда), Дніпропетровського ім. Т. Г. Шевченка.
Серед виконавців провідних ролей у виставах різних театральних колективів були видатні майстри драматичного мистецтва. Івана Г орлова грали І* Москвін, О. Дикий, М. Ульянов, О. Ватуля, І. Мар’япепко та О. Сердюк; Огнева — Б. Ліванов, Б. Бабочкін, В. Добровольський, М. Цн-рьов, М. Мордвинов, В. Лановий.
По п’єсі Корнійчука «Фронт» у 1943 р. на Алма-Атинській студії знято однойменний фільм (автори сценарію та режисери Г. та С. Васильєви, в головних ролях Б. Жуковський — Іван Горлов, Б. Бабочкін — Огнєв, П. Герата — Колос, JI. Свердлій — Гайдар, Б. Чирков — Удівітельний, В. Ванін — Хрипун, П. Волков — Мирон Горлов, М. Крючков — Сергій Горлов).
П’єса «Фронт» у 1943 р. була відзначена Державною премією СРСР першого ступеня.
Подається за вид.: Корнійчук О. Зібр. творів. У 5-ти т., т. 2, с. 253—304.