7 Озер ний Марко Остапович (1890:—1957) — зачинатель руху передовиків сільського господарства за одержання високих врожаїв кукурудзи. З 1936 р. і да кінця життя працював ланковим колгоспу «Червоний партизан» (село Мишурин Ріг на Дніпропетровщині). У 1949 р. його ланка зібрала по 223,8 центнера кукурудзи з гектара (на площі 2 гектари) та по 175 центнерів на площі 8 гектарів, встановивши світовий рекорд урожайності. Герой Соціалістичної Праці (1947), лауреат Державної премії (1946).
8 В нашому селг сади руба ю т ь...— Йдеться про Сільсько4-! господарський податок, яким обкладалися1 плодові дерева на присадибних ділянках. Існував до 1953 р.
5 Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (бл. 1595— 1657) — державний діяч і полководець, гетьман України. Очолив визвольну війну українського народу проти польсько-шляхетського гніту в 1648— 1654 рр., яка завершилася 1654 р. возз’єднанням України з Росією (на Переяславській раді).
ю Павлов Іван Петрович (1849і—1936)—російський вчений-фізіо-лог, засновник нових методів фізіологічних досліджень, автор вчення про вищу нервову діяльність, академік Петербурзької Академії наук (з 1907 p.).
11 «Правда»—.щоденна газета, орган Комуністичної партії Радянського Союзу, перший номер якої вийшов 22 квітня (5 травим) 1912 р.
12 Тімірязєв Климент Аркадійович (1843—1920) — росі/ісі.кіііі ботанік, основоположник школи фізіології рослин, члец-кореспондепт Петербурзької Академії наук (з 1890 р.), професор Петровської землеробської
і лісної академії (нині Московська сільськогосподарська академія ім. Тімі-рязева) і Московського університету.
13Мічурін Іван Володимирович (1855—1935) —російський біолог Г селекціонер, автор понад 300 сортів плодово-ягідних культур, почесніїй член АН СРСР, академік ВАСГНІЛ (з 1935 р.).
14 Колумелла Луцій Юній Модерат (І ст.)—стародавній римський письменник і агроном, автор праці «Про сільське господарство» («De ге rystica») у 12 книгах — своєрідної сільськогосподарської енциклопедії давніх часів.
15 Бетховен Людвіг ван (1770—1827) —німецький композитор, піаніст і диригент, творець героїчного музичного стилю. У творчості Бетховена відображено ідеї народно-визвольного руху епохи Французької буржуазної революції.
1® ...хотіла послухати П’яту симфонію — твір російського композитора Петра Ілліча Чайковського (1840—1893). Написав опери «Євгеній Онєгін» (1873), «Мазепа» (1883), «Пікова дама» (1890) та ін.
17 «О й піду я л у г о м...» — українська народна пісня.
18 ...арендт Б‘ер ії.,.— Йдеться про арешт влітку 1954 р. одного
з найближчих прибічників Сталіна Л. Л. Берії, який очолював у 1938— 1954 рр. Комітет державної безпеки і причетний до масових репресій народу, зокрема знищення радянських людей в концентраційних таборах, які знаходилися під його керівництвом. За злочини перед радянським народом розстріляний у 1954 р.
19 МД Б — Міністерство державної безпеки; так раніше називався Комітет державної безпеки,.
20 «Стоїть гора висока я...» — перший рядок української народної пісні «Журба» на слова Леоніда Глібова.
21 Це майже Сталінгра д.— Місто на Волзі, де в 1943 р. було завдано смертельного удару гітлерівській армії, після чого настав рішучий перелом у ході Великої Вітчизняної війни. Тут вжито у значенні докорінного перевороту,
СТОРІНКА ЩОДЕННИКА Драма на 2 дії
Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1965, № 1, та російською мовою в журн. «Театр», 1965, N° 1. Того ж року вийшли окремі видання українською та російською мовами. Написано 1964 р.
В архіві письменника зберігаються матеріали, що висвітлюють тривалу і копітку роботу письменника над п’єсою. Це рукопис драми та авто-графи-вставки до окремих дій, численні машинописні варіанти з додатками й змінами, примірники останньої редакції твору, авторизований переклад на російську мову, кіносценарій твору під назвою «Родные берега» (ф. 435, № 187—205, 252—256). В одному з варіантів вказано й час написання: «1964 р. Березень» (№ 190), визначено вік дійових осіб.
Критика була доброзичливою і щодо п’єси, і щодо її сценічного втілення. Високу оцінку драмі О. Корнійчука дав М. Абалкін («Правда» 13 грудня
1964 р.) та В. Пименов («Литературная газета» 8 грудня 1964 р.), захопленого листа про свої враження від нового твору надіслав письменникові
Із Харкова режисер О. Сердюк: «Щойно повернувся із читки на колективі «Сторінки щоденника»... Колосальне враження від п’єси! Всім страшенно сподобалась п’єса... П’єса прекрасна, і щастя тим, хто буде грати в цій п’єсі!» (Світ Олександра Корнійчука, с. 99). Хоча треба вказати, що такого вимогливого режисера, як Г. Товстоногов (Ленінградський драматичний театр ім. М. Горького), драма Корнійчука «по-справжньому не захопила» і він відмовився її брати до роботи (ф. 435, № 1211).