— Принеси сигарету.
Він заходить у кімнату, висуває шухляду нічної тумбочки, де вона зазвичай тримає дві-три пачки.
— Ні, не з шухляди, там долі вже лежить відкрита пачка. Очі розплющ! Он, біля клітки.
Він виймає з пачки сигарету і дає їй.
— Ти чого чекаєш? Вона сама по собі не запалиться.
— Я не знаю, де запальничка.
— Вона там, де й має бути.
Врешті він знаходить запальничку поміж слоїками з кремами на туалетному столику. Поки він підпалює їй сигарету, вона ковзає рукою Малюкові під піжаму. Вона йому мастурбує. Самюель застигає на місці. Йому не вдається відвести погляд від цієї руки, яка орудує у штанях Малюка. Його серце калатає.
Напередодні, розбираючи валізу, він знайшов альбом, який подарував Малюкові перед від’їздом. На перших сторінках були пейзажі, побачені з вікна поїзда. Гортаючи далі, Самюель упізнав фасад готелю, де він, радий, як слон, зупинявся з Мадам. Малюк також намалював готельну вивіску з її гігантськими світловими літерами, утиканий парасолями пляж, вертикальний спуск пелікана в море і стрімкий злет у небо того самого птаха, з дзьоба стирчить риб’ячий хвіст. І раптом обличчя. Самюель настільки розгубився, що не відразу й упізнав себе. Малюк ніколи раніше не малював облич. Враз йому здалося, що він розпізнає риси Мадам під своїми, наче Малюк об’єднав їх.
Залишався останній малюнок, який і не був малюнком як таким: удари червоним і синім олівцями, нанесені з такою люттю, що прорвали папір.
— Не стій стовпом. Принеси попільничку.
Вона видихає останню затяжку, наче виганяє зі своєї душі щось непотрібне. Самюель простягає їй попільничку, вона однією рукою гасить сигарету трьома різкими рухами. А іншою продовжує орудувати під піжамою у Малюка.
— Тебе це збуджує, еге ж, те, що я роблю? Роздягайся.
— Тільки не при ньому.
— Його це навряд чи так збентежить. Давай.
Самюелеве серце калатає сильніше. Язик пересихає, наче вся слина вмить випарувалася.
— Хіба що ти сам соромишся.
Самюель знімає сандалі. Він не розуміє, чому вона цього хоче, але підкоряється. Підкоряється, як і першої ночі з нею. Це сильніше за його відразу до себе, чіпкіше за сором, який змушує нахилити голову і не дивитися на Малюка. Вперта довголітня покора, що бере початок у незапам’ятні часи і яка дісталася йому від батька. Не розуміє чому, але повільно розстібає кожного ґудзика на сорочці. Знімає її. Тягне за шворку штанів, які сповзають на підлогу. Він стоїть рівно, дихає важко і кориться до кінця. Знімає білизну. І більше не рухається. Він чекає.
Вона підтягує догори нічну сорочку, розсуває ноги так, щоб було видно її статевий орган.
— Тобі подобається те, що бачиш?
Він торкається лівої сторони грудей. Серце стукає в долоню. Він опускає руку, заплющує очі, робить собі добре. Вона стежить за ним холодними очима.
— Думаєш, я не знаю, що коїться в тобі? Те, як ти на нього дивишся, як опікуєшся ним.
Він розплющує очі.
— Я знаю, для кого ти тепер стараєшся, наче...
Він спопеляє її поглядом. Вона регоче.
— Ти так його хочеш, що це кидається в очі.
Вона підводиться, підходить і шепоче йому на вухо:
— Я дарую його тобі. Одруження має приводити до якогось результату, тим чи іншим способом. Зніми з нього піжаму.
Самюель робить крок до Малюка й зупиняється. Йому паморочиться в голові. Удари серця віддають у вуха.
— Ти звинувачуєш мене в тому, що я одружилася з дитиною, але сам хочеш його відтоді, як він переступив поріг цього будинку. Я не дурна, я відчуваю твою жагу, вона сочиться з твоєї шкіри, палає в глибині твоїх чорних очей, ти думаєш тільки про це, тож уперед, задовольни себе, дістанься до самого дна свого бажання, єдиного справжнього, яке змушує битися твоє серце. Я хочу бачити його, твоє повне бруду бажання, нарешті хочу побачити. Знімай з нього піжаму!
Кров. Кров, яка підкоряється відразу. Потік, що вливається в його руки, роздуває пальці. Він наближається до ліжка, нахиляється до Малюка, гладить його по голові. Занадто сині очі хлопця сповнені жаху, він уже знає, що з ним збираються робити.
Самюель прямує до неї, хапає за волосся.
— Ти божеволієш!
Він притискає її до стіни. Вона вивертається. Він б’є її кулаком в живіт і збиває з ніг.
— Мені боляче...
Він обома руками хапає її за голову і сильно б’є об підлогу.
— Ти тепер задоволена? Ти ж бачиш моє справжнє бажання?
— Самюелю, зупинися!
Він щосили стискає її за шию.
— Розплющ широко очі, дивись до кінця на моє єдине справжнє бажання.