Краус терпляче всміхнувся й продовжував уважно слідкувати за прямою телетрансляцією.
Ми такого щастя на Кварті не мали, - лише зітхнув він.
Хотенков і ще декілька академіків із космічної секції
Академії не приховують збентеження від незвичайної зустрічі. Нарешті озивається котрийсь з-поміж гостей зі Всесвіту.
Дякуємо вам за теплий прийом, - каже він хрипким, ледь невиразним голосом. - Ми прийшли з добрими намірами, як друзі! Даруйте, однак, що на ваші питання не зможемо відповідати відразу ж, негайно: наш перекладач не працює ще так швидко, як би нам хотілося.
Постать у скафандрі з непрозорим шоломом підходить до великої мапи зоряного неба.
Звідки ми прибули? Це вам можемо показати й на оцьому вельми недосконалому зображенні космосу, - і вказує пальцем на одну з зірочок сузір’я Змієносця.
Проксима Змієносця - Барнарда, - каже Хотенков, і диктор додає: - Віддаленість шість і одна десята світлового року, спектральний клас М5, густина 62, світність 0,00048.
Питання йдуть одне за одним. Гості зі Змієносця закликають до терпіння й просять призупинити пряму телетрансляцію.
***
Краус супроводжує Рама Крішну по заповіднику квартянської природи, а той розповідає йому про життя на планеті Барнарди. Вони підходять до пралісу на березі озерця. Краус пояснює, що квартянська рослинність виросла із привезеного насіння й плодів за неймовірно короткий час, хоча тут і близько немає таких умов життя, як на Кварті. Старий слухає без цікавості, в очах його сяє дивна ностальгія, й думками він десь далеко.
Вони проходять пралісом і металевої барви скелястим пустирем на схилі, що спадає до річки. На рівнині за річкою стоїть - у зменшеному вигляді - таємниче Селище Невидимих із пірамідами й півкулями, оздобленими великими спіралями. І вдалині за ними починаються вже земні джунглі.
Це, як і раніше, найбільша загадка Кварти, - сказав Краус і повернувся до Рами, що трохи відстав і з подивом дивився на будівлі за річкою.
Гравіцентр, - прошепотів він ледь чутно. - Вам удалося збудувати гравіцентр?
Тепер здивувався вже Краус.
Ви знаєте ці будівлі? Може, вам відомий і їхній сенс? Це не цілком точна копія квартянських споруд, лише моделі для допитливих відвідувачів заповідника, щоби посилити ілюзію перебування на Кварті. Можливо, щось схоже є й у вас на Барнарді?
Авжеж. І подібні гравіцентри збудовані на багатьох планетах Галактики, відвіданих нами. На Землі ми також спорудимо такий і посвятимо вас у його таємницю. Знаєш, що то за диво? Гравіцентр - назву я вигадав сам - це найдосконаліший у всій нашій Галактиці гравітаційний передавач. Його першовідкривачі невідомі, оскільки й на нашу планету Гамму він був принесений людьми з невідомої частини Всесвіту. Гравіцентр працює повністю автоматично, позаяк енергію одержує з невичерпної гравітації. Він є приймальною, передавальною, підсилювальною й ретрансляційною станцією. Тисячі ваших відкриттів тут доведено до небаченої досконалості й утиснено в неймовірно простий пристрій. Ось тільки створити його на Землі буде досить важко, оскільки у вас ще немає для цього виробничих потужностей.
Краус аж тепер упевнився, що Рама Крішна не чудар із гірського відлюддя. Він засипав його питаннями, й відповіді засвідчили, що старий має в цій царині глибокі пізнання.
Нічого мене не питай, - урвав нараз Рама Крішна цей допит. - Коли прийде час, мої колеги нададуть Усесвітній Академії все, що вам буде потрібно. Я дуже втомився - все ще не звик до вашої атмосфери.
Біля будинку старий зупинився.
І ще одну річ хочу тобі сказати. Я тут усе ще інкогніто, тож гляди, щоб ти не стратив розум і не спробував мене якось виказати. Володію зброєю, котра тебе засягне й примусить замовкнути будь- де. Поглянь-но.
Він указав на кущ - і відразу в його гіллі щось спалахнуло. Уражене листя вмить зів’яло й поникло до землі.
Не бійся, я не знищив цю рослинку, лише на деякий час приспав - для застереження.
Не дивно, що Краус тієї ночі не спав. Уранці його викликав академік Заяц.
Мерщій приїжджай, ти нам потрібен. Змієносці щойно розповіли нам дивовижні речі про твої нейтронні чаші!
Я знаю, - промовив Краус.
Рама поглянув на нього застережливо.
Вже знаєш? І звідки? Чи, може, ти щось збагнув сам? - здивувався Заяц.