Можливо, ми з правителем скельного міста кепсько зрозуміли одне одного, позаяк змієносці на мигах показали, що не тямлять жодного слова. На щастя, вони порозумілися з писарем, котрий прийшов мені на допомогу й почав балакати з ними за допомогою свого ультразвукового органу.
Вони запросили нас у літак і відвезли до свого гравіцентру. Й там я знайшов сумку з речами, які ви мені залишили в піраміді.
Перемовини за допомогою ієрогліфів та ультразвукової мови квартян були важкими, я все ще не розумів, що вони хотіли мені сказати. І тому змушений був навчити змієносців англійської, позаяк їхньої мови я ніколи не чув і досі не знаю, як вони між собою спілкуються. Ватсон буде вражений, коли детально опишу йому, як навчав друзів зі Змієносця говорити. Тим часом вони познайомили мене з дивами своєї надзвичайно розвиненої науки.
Якось мене посадили до однієї з нейтронних чаш, і вона дала мені можливість зазирнути до «Променя». Ви вже давно повернулися на борт, і ваші чаші зберігалися на складі, тому я не зміг побачити багато. Лише через деякий час помітив Крауса, котрий досліджував таємничі квіти.
За долею чаші, котру ви забрали з Кварти, я спостерігав і дорогою додому, на Землю. Таким чином я також з’ясував, як вас маю тут розшукати.
Ці гравітаційні спілкувачі - дивовижний винахід. До їхньої системи вже під’єднана частина нашої Галактики. В точно визначену пору галактичного часу перемовляються між собою мислячі істоти з різних куточків Усесвіту. Людство також невдовзі почує повідомлення: «Приєднуйтесь до Галактики!»
Друзі зі Змієносця обіцяли, що допоможуть нам спорудити потужний передавач на кшталт гравіцентру.
Я трохи забігаю вперед, але залишилося розповісти небагато. Змієносці невдовзі навчилися розмовляти нашою мовою так добре, що ми могли балакати навіть про найскладніші речі. Вони посвятили мене в таємниці своїх передових технологій - сподіваюся, дещо мені вдалося зрозуміти, - а я у відповідь описав їм наш світ з усіма його проблемами.
З Кварти Змієносці мали намір летіти в інше місце, але я легко переконав їх змінити курс і відвідати Землю.
Лише дивлячись на земну кулю, котра росла просто в мене на очах і ставала матеріальною, я вперше усвідомив, що неможливе здійснилося. Я повернувся додому!
І друзі зі Змієносця виконали обіцянку - доправили мене на Землю інкогніто.
Dixi et salvavi animam meam[8].
Легенько, мов яворовий лист падає на землю, сів на гладінь Джумни літак-камбала змієносців. Із космічними мандрівниками вийшов на берег Хотенков і майже весь екіпаж «Променя».
- Вітаю! - сказав Хотенков оповідачеві, котрий тільки-но замовк. - І спасибі тобі...
1963
Від перекладача
Пильний читач, без сумніву, звернув увагу, що обидва твори, вміщені в даній книзі, хоч і є прямим продовженням попередніх романів Володимира Бабули «Сигнали з Всесвіту» і «Планета трьох сонць», багато в чому дисонують з ними.
Пізніше, у 1963 році, В. Бабула ґрунтовно переробив усі три романи трилогії й видав їх під назвою «Океаном світлових років». Найбільше змін зазнала, певна річ, третя частина, значно скорочена й практично повністю переписана автором.
Річ у тім, що роман «Друзі зі Змієносця» було написано по гарячих слідах і на хвилі популярності першої й другої частин трилогії - в 1956 році. Та, на відміну від них, твір побачив світ лише в журнальному варіанті й ніколи не виходив окремим виданням. Чому так сталося - невідомо, але, мабуть, то була ініціатива самого автора. Не виключено, що В. Бабула визнав роман дещо слабшим від попередніх. Утім, окремі його розділи, що стосувалися одіссеї Мак-Гарді, автор усе ж використав, помістивши їх у текст книжкового видання «Планети трьох сонць» (щоправда, в них фігурував тепер уже Краус, а місцями - Свозилова та Северсон). Саме за цим виданням і було здійснено український переклад 1959 року.
У даному виданні роман «Друзі зі Змієносця» публікується без будь-яких скорочень, хоча з деякими його сюжетними колізіями читач уже зустрічався в «Планеті трьох сонць». Що ж до пізнішого його варіанту, що різниться як за обсягом, так і за деякими персонажами, то і його подано практично без змін, попри те, що в тексті є чимало покликань на перероблене видання «Платети трьох сонць» (зокрема згадуються нейтронні чаші, виявлені мандрівниками на Кварті). Однак, із метою уникнути плутанини в бібліографії, за твором залишено назву всієї трилогії.
8
Я розповів, і сумління моє спокійне (лат.) (дослівно: Dixi et animam meam salvavi - я сказав і [тим самим] урятував свою душу).