ІІ чарка: Вода життя
За другою чаркою ознайомимося з дивними віруваннями, пов’язаними з алкогольними напоями. Чому міцний алкоголь називають водою життя? Чому ченці готували лікери? Що спільного між алкогольними напоями і любовним зіллям?
Алкоголь і алкогольне сп’яніння були першими людськими способами проведення вільного часу й темами для роздумів. П’яна людина інакша. Вона може вести себе непередбачувано, казати щось дивне. У п’яного своя логіка, зрозуміла лише тим, із ким він п’є. Виникнення цієї містичної речовини губиться у міфічних ранкових сутінках людства. Людина не вигадала її, а знайшла.
Перший алкогольний напій з’явився у світі завдяки збігові багатьох щасливих обставин. Дослідники історії пива і вина принесли в жертву всю свою уяву, аби розповісти, як людина сп’яніла вперше. За однією з умоглядних версій74, це трапилося, коли людина з’їла залишені у скельній заглибинці ягоди, які під впливом тепла почали бродити. Ягоди, що містили алкоголь, напевне, були несмачними, але, оскільки голод дошкуляв, треба було їсти. Набутий стан був дивним, і відтак досвід захотілося повторити.
Перше сп’яніння могло також відбутися й цілком іншим чином. П’яна історія приводить читача до Межиріччя, у стародавні часи, коли ще не існувало системного рільництва. На родючому клаптику землі між Тигром і Євфратом вигадали алкогольний напій, якому судилося залишити свої похмільні сліди на культурах регіону. Усе почалося з того, що у глиняні горщики з дикими зерновими культурами внаслідок розливу річок затекла вода75. Боячись утратити весь свій зимовий запас, нещасний рільник розклав зерно на підлозі, щоб просушити його. Коли з просушеного та грубо змеленого зерна виліпили коржі, житель Межиріччя помітив, що ті мали на диво солодкий смак. У такий спосіб було винайдено солод. Месопотамці залишилися вельми задоволені своїми солодовими коржиками, залюбки пекли їх і складали в ті самі глиняні горщики. Щасливе поїдання солодових коржів тривало доти, доки знов не настав нещасливий день. Через дощ і розлив річок вода знову наповнила горщики, але цього разу разом із нею туди потрапили дріжджі. Це спричинило хімічну реакцію, якій було покладено перевернути людське соціальне життя.
Коли втомлений від застійних повеней рільник помітив, що в його горщиках щось невпинно нуртує і бурлить, він спершу вжахнувся і відчув глибоку відразу, спостерігаючи за пінистим місивом. Оскільки допитливість — усе-таки найвизначніша людська особливість, то він наважився спробувати підозрілу на вигляд суміш. Так уперше в історії людства хтось скуштував пиво. Минуло небагато часу, поки друзі та родичі наших предків також змогли спробувати цей дивовижний напій. Невдовзі всі трохи п’яні лежали на підлозі та сміялися. От пощастило! Можна ще?
Пиво з долини між річками, імовірно, один із найдавніших відомих людям алкогольних напоїв. Пивоваріння може налічувати понад 10 000-річну історію76. Людина пила пиво вже тисячі років, перш ніж першому фараонові, який страждав манією величі, спало на думку побудувати собі надгробну плиту, яку наступні покоління назвали пірамідою.
Винайдення алкоголю не може бути заслугою самих лише цивілізованих народів, які населяли долину між річками. Очевидно, виготовлення алкогольних напоїв розвинулося незалежно в різних частинах світу. В Африці п’янкі напої виготовляли з дурри та проса, у Китаї і Японії — з рису. Ацтеки надавали перевагу соку агави, а бразильські індіанці робили собі напій з кореня маніока. У Південній Америці виготовляли напій під назвою чіча доволі дивним способом: жінки пережовували серцевину кукурудзи, випльовували у горня з водою і лишали напій бродити77. Застосування слини у процесі ферментації було відоме також у Фінляндії, де, щоб довести пиво до бродіння, використовували слину дикої свині, в якої була тічка. Про це нагадує старий вислів. Коли в давні часи хто-небудь говорив щось погане про домашнє пиво, йому відповідали: «Що ти таке кажеш? Про пиво й тоді нічого поганого не казали, коли свинячу слину використовували»78.
Алкоголь мав більше значення в людській історії, ніж могло б здаватися. Соломон Кац, який вивчав техніку пивоваріння, стверджує, що ненавмисне винайдення пива було останнім поштовхом до того вирішального кроку, який змусив людину осісти в певному регіоні, почати вирощувати зернові культури і вести спосіб життя, заснований на торгівлі79.