Ангел узяв слово й попередив, що спершу прагне спростувати найтяжче звинувачення — у перелюбстві.
— Як відомо високому судові, Міхаель ніколи не був одружений, отож шлюбної угоди не порушував. А Всевишньому, владиці уз, огидне саме порушення угоди, адже Господь тисячоліттями свято додержує своєї угоди з народом Ізраїля…
По цих словах обвинувач демонстративно кахикнув, за що голова закликає його до порядку.
— Просто мене здивувало таке однобоке пояснення перелюбства, високий суде, — по-святенницькому виправдовувався чорт, ніби й не намагався поглузувати з божої вірності угодам. — Мій вельмишановний опонент не може не знати тієї обставини, що жертвами підсудного на шістдесят вісім цілих і дев'яносто три сотих відсотка були заміжні жінки…
На вимогу захисника душа царя Соломона наказала викреслити з протоколу надто негативне слово «жертви» й замінити його на «потерпілі», після чого ангел повів далі:
— Єдина неодмінна юридична норма — це Господня заповідь, а ніде ж там не сказано: «Не кохай заміжніх жінок». Там сказано: «Не чини перелюбу!» Численні приклади, — назву лише кілька: номери сто вісімдесят три, двісті шістдесят три, чотириста двадцять один, — доводять, що Міхаелеві любовні зв'язки зі згаданими жінками не завдали шкоди їхнім шлюбам, а навпаки, тільки зміцнили їх. Ці шлюби з погляду людських взаємин були, правда, ще досить міцні, але статева байдужість і невдоволення з боку жінок ставили їх під загрозу. Міхаель, догоджаючи жінкам, повертав їм добрий настрій та почуття власної гідності й так усував ту загрозу. Це було на користь і шлюбам, і чоловікам. Міхаелеві вчинки мали яскраво виражену тенденцію зберегти той чи той шлюб, тим більше що він не претендував на винятковість і ніколи не намагався забрати чи викрасти жінку в чоловіка. Навпаки, коли він помічав, що котрійсь із коханок спадало на думку покинути чоловіка й поєднатися з ним, Міхаелем, то негайно зникав…
— Мій райський родич говорить про почуття власної гідності, яке небіжчик нібито повертав жінкам… З цим почуттям багато його… гм… партнерок покинуло чоловіків. — Чорт погортав свою копію списку гріхів. — Наприклад, випадки сто дванадцятий, сто тринадцятий, двісті сімнадцятий, двісті дев'яносто восьмий та інші. Це теж, на думку захисту, не перелюб?
— Звісно, ні. Ці шлюби були недійсні ще до того, як жінки познайомилися з Міхаелем. Не можна розірвати того, що вже розірване. Як вдало зауважив обвинувач, Міхаель повертав жінкам почуття власної гідності, додавав їм сміливості визнати справжній стан речей і поховати вже мертві стосунки. Завдяки цьому пощастило уникнути тяжких злочинів, як, скажімо, знущання над людьми (зокрема, й знущання над дітьми), а часом навіть умисне й невмисне вбивство. Тільки живий, дійсний шлюб може бути розірваний котримсь із подружжя, але аж ніяк не третьою особою! Про це мав би знати представник пекла, адже його заклад прагне цього вже протягом тисячоліть, хоча, незважаючи на всі диявольські хитрощі, й марно. І навпаки: третій не в змозі оживити мертвий шлюб. Це також не новина для мого опонента, бо його ницість, Сатана, мертвонародженими шлюбами людей карає.
— Представник милосердного судочинства вочевидь так захопився вивченням обставин у нашій частині праведного світу, що, мабуть, не встиг гарненько почитати святе письмо. А там записано: «Не жадай жони ближнього свого!» Навіть двічі — у другій і в п'ятій книзі Мойсеєвій.
— Цитувати не повністю й без контексту — це від диявола, тож я вам і не дивуюся, — відповів ангел. — Ці слова не стосуються заповіді «Не чини перелюбу!», а крім того, вони мають продовження: «Не жадай дому ближнього свого, не жадай жони ближнього свого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані осла його, ані всього, що в ближнього твого!» Норма ця недвозначно стосується права власності, і її можна поширити на жінок лише тоді, коли жінка є власністю чоловіка. Крім того, суд небесний — інстанція суто моральна, тож не розглядає злочинів проти власності.
Чорт аж скипів — просто-таки скипів. Але враз опанував себе і надзвичайно ввічливо запитав:
— Хіба мій учений опонент забув про слова: «А кожен, хто буде чинити перелюб з чиєюсь жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою свого ближнього, буде конче забитий»?
— Навіть люди в більшості країн відмовилися від такого покарання за позашлюбні статеві зв'язки, — зауважив з ангельським терпінням захисник. — Невже тут, у цьому праведному світі, ми вчинимо ще жорстокіше? Крім того, це кара суто земна. Тіло раба божого Міхаеля померло, а безсмертну душу стратити вже не можна.