Розділ XIX
УНІВЕРСАЛЬНИЙ ШТЕМПЕЛЬ
До дванадцятої години наступного дня по «Геркулесу» поповзла чутка про те, що начальник зачинився з якимсь відвідувачем у своєму пальмовому залі і ось уже три години не озивається ні на стукання Серни Михайлівни, ні на дзвінки внутрішнього телефону. Геркулесівці губилися в здогадах. Вони звикли до того, що Полихаєва весь день водять під ручку по коридорах, садовлять на підвіконня чи затягають попід сходи, де й вирішуються всі справи. Виникло навіть припущення: чи не відійшов начальник від категорії працівників, які «тільки що вийшли» і чи не приєднався до досить впливової групи «затворників», які, як правило, пробираються до своїх кабінетів рано-вранці, зачиняються там, знімають трубки з телефонів і, відгородившись таким чином від усього світу, творять найрізноманітніші доповіді. А між тим робота йшла, папери вимагали підписів, відповідей і резолюцій. Серна Михайлівна невдоволено підходила до полихаєвських дверей і прислухалася. При цьому в її великих вухах погойдувалися легенькі кульки-перли.
— Безпрецедентний факт! — глибокодумно сказала секретарка.
— Та хто ж там у нього? — запитував Бомзе, від якого несло змішаним запахом одеколону і котлет. — Може, хтось з інспекції?
— Та ні, кажу ж вам, — звичайний відвідувач.
— І Полихаєв сидить з ним уже три години?
— Безпрецедентний факт! — повторила Серна Михайлівна.
— Де ж вихід з цього безвиходу? — захвилювався Бомзе. — Мені терміново потрібна резолюція Полихаєва. У мене розширена доповідь про непридатність колишнього приміщення «Бляха й бекон» до умов роботи «Геркулеса». Я не можу без резолюції.
Серну Михайлівну з усіх боків узяли в облогу співробітники. Всі вони тримали в руках великі і малі папери. Прождавши ще годину, протягом якої шум за дверима не затихав, Серна Михайлівна всілася за свій стіл і лагідно сказала:
— Гаразд, товариші. Підходьте з вашими паперами.
Вона вийняла з шафи довгу дерев'яну поличку, на якій похитувалися тридцять шість штемпелів з товстенькими лаковими головками, і, вправно виймаючи з гнізд потрібні печатки, почала тискати їх на термінових паперах.
Начальник «Геркулеса» вже давно не підписував папери вручну. В разі потреби він виймав з кишені жилетки печатку, любовно дмухав на неї і видавлював проти свого титулу фіолетове факсиміле. Цей трудовий процес йому дуже подобався. Він наштовхнув його навіть на думку, що деякі резолюції, які найбільш вживаються, не погано було б теж перевести на гуму.
Ось так з'явилися на світ перші каучукові афоризми:
«Не заперечую. Полихаєв».
«Згоден. Полихаєв».
«Чудова думка. Полихаєв».
«Втілити в життя. Полихаєв».
Перевіривши новий прилад на практиці, начальник «Геркулеса» прийшов до Висновку, що він у значній мірі раціоналізує його трудові процеси, отже, потребує подальшого розвитку й заохочення. Незабаром було запущено в роботу нову партію гуми. Цього разу резолюції були багатослівніші:
«Оголосити догану в наказі. Полихаєв».
«Зауважити. Полихаєв».
«Кинути на периферію. Полихаєв».
«Звільнити без вихідної допомоги. Полихаєв».
Боротьба, яку вів начальник «Геркулеса» з комунвідділом за приміщення, надихала його на нові стандартні тексти:
«Комунвідділові не підлягаю. Полихаєв».
«Що вони там, побожеволіли? Полихаєв».
«Не заважайте працювати. Полихаєв».
«Я вам не нічний сторож. Полихаєв».
«Готель належить нам — і крапка. Полихаєв».
«Знаю я ваші витівки. Полихаєв».
«Ні ліжок не дам, ні умивальників. Полихаєв».
Цієї серії замовили три комплекти. Боротьба передбачалася затяжна, і далекоглядний начальник не без підстав побоювався, що одного комплекту не вистачить.
Потім було замовлено комплект резолюцій для внутрішніх геркулесівських потреб.
«Запитайте Серну Михайлівну. Полихаєв».
«Не морочте мені голову. Полихаєв».
«Тихіше їдеш — далі будеш. Полихаєв».
«Ану вас всіх! Полихаєв».
Творча думка начальника не обмежилася, звичайно, виключно адміністративною стороною справи. Як людина широких поглядів, він не міг пройти осторонь питань біжучої політики. І він замовив чудовий універсальний штамп, над текстом якого трудився кілька днів. Це була дивовижна гумова думка, яку Полихаєв міг пристоувати до будь-якого випадку життя. Окрім того, що вона давала можливість негайно відукнутися на події, вона також звільняла його від необхідності щоразу болісно думати. Штамп був побудований так зручно, що досить було заповнити залишені в ньому порожні місця, щоб вийшла злободенна резолюція.