Читаеш та думається, а чи не ці рядки Нестора надихнули гострого розумом П. Вяземского на його відмінний вірш — “Русский Бог”? Той самий — “Бог грудей и жоп отвислых” — пам’ятаєте? Наведемо саме цікаве: К глупым — полон благодати,