Можливості нашої мови безмежні.Те, про що думав на свободі у Римі Рафаель Санті, пишучи свою заповітну Мадонну, через триста тридцять літ найточніше висловив у неволі в укріпленні Раїм українською мовою Тарас Шевченко:
Філологи розрізняють такі функції мови: комунікативна, експресивна, ідентифікаційна, гносеологічна, мислетворча, естетична, демонстративна... Наша мова має ще й великі лікувальні властивості. «Лікує слово, трави, ніж» — каже Авіценна. Іван Франко:
...Коли втомитесь від буденних марнот і вам стане тривожно на душі, не йдіть ні до психотерапевта, ані до парапсихолога, — читайте Шевченків «Садок вишневий коло хати» або ж «Гірські вершини» Гете у перекладі Тереня Масенка:
А ось музика українського «Літнього ранку» Миколи Вінграновського:
Пантелеймон Куліш у «Чорній раді» пише про кобзаря: «І ще до того знав він лічити деякі болісті і замовляти усякі рани. Може він помагав своїми молитвами над недужим, а може і своїми піснями, бо в нього пісня лилась як чари, що слухає чоловік і не наслухається».
Щойно ви прочитали «Гірські вершини» Гете українською мовою. А ось рядки з його «Фауста», перекладені Миколою Лукашем:
Справжню насолоду відчуватимете, читаючи «Метаморфози» Овідія, перекладені з латині Андрієм Содоморою, «Дон Кіхота» Мігеля Сервантеса, також блискуче перекладеного українською мовою Миколою Лукашем. А переклади з арабської і перської мов Агатангела Кримського (ім’я-mo яке: Агат+Ангел!), народженого у нашому Володимирі-Волинському! Ще не було російського перекладу знаменитої «Шах-наме» як Кримський вже переклав цей перський правопис Фірдоусі на українську мову. Ось лине маленький фрагмент:
Читайте українською мовою і рубаї Омара Хайяма, також феноменально перекладені великим Агатангелом. Боже, які багатства мають українці завдяки унікальним можливостям нашої мови! Цими можливостями сповна скористався Дмитро Павличко, готуючи антологію «Світовий сонет», зі сторінок якої до нас говорять вишуканою українською мовою італієць Дайте, англієць Шекспір, німець Гете, француз Бодлер, іспанець Сервантес, португалець Камоенс, чилійка Габріела Містраль, нікарагуанець Рубен Даріо... Ось, наприклад, як може говорити українська мова від імені росіянина Валерія Брюсова — сонет «Жінці»:
Абсолютно неймовірні можливості української мови демонструє роман-есей лауреата Шевченківської премії Євгена Пашковського «Щоденний жезл», фрагменти з якого вже прозвучали на самому початку цієї книги.
Волинський поет Кость Шишко всього в одному короткому вірші геніально показав філософію метаморфоз у природі (Овідію знадобилася для цього ціла книга!):