Але Азбука на те і є Програмою людей Слова, що її знищити неможливо. І не відбулося таке знищення тільки завдяки наявності в Азбуці українського Букваря, про що стає відомо тільки сьогодні, коли проростає правда України».
«Вчитаймося у світло Істини, висловлене Григорієм Сковородою: „Чи не диво, що один у багатстві бідний, а другий в бідності задоволений?“. Цілісне поєднання у символізмі Сковороди ідей „тіла, тіні, ідолу та ніщо“ — це суто слов’янський символізм на містичному досвіді руського язичництва... Пов’язати знання образів у діалектиці взаємодії форми (тіла, тіні) та знака (ідола) із знанням Закону бог і Бог (ніщо, принципу КОЛОвороту) зміг тільки Сковорода. Тому Адепти Тризуба вважають його засновником трилектики, квантової логіки та п’ятилектики, які є складовими образологіки.
Йому це вдалося з однієї причини — слово КОЛО є споконвічно україно-руське, а його русько-Азбучна самоназва — АЗ — дозволила Сковороді (носієві україно-руської мови) почути й побачити Закон КОЛОвороту через букви Азбуки та ідею світла й звуку. Тому греки були тільки причиною мандрів туди Сковороди, а не наслідком його світогляду. Він там перевіряв власні здогади, а не вчився грецького мислення.
[...] Читаючи Сковороду та розкодовуючи символіку його рисунків, можна створити первісну класифікацію символів та форм, що їх творить Природа образами світу Яви та людина — образами мислення і практикою штучного формотворення. Володіючи семіотикою, Сковорода створив ряд рисунків (вивезені в Росію і є в закритих фондах), де всі форми природи обожнені до символічного наповнення істиною».
«Різні народи Землі витворювали власні системи знаків для фіксування ідей про світ. Часто одні і ті ж знаки поширювалися на територіях різних народів. Такими були і є знаки хреста, сварги, п’ятикутної та шестикутної зірок тощо. Часто в одні і ті ж знаки різні народи вкладали різне значення. Таким є і Тризуб».
«Володіючи таким потужним інструментом розкодування ідей Закону, яким є українська мова, українці не могли не залишити знака, який є універсальним ключем для теогенотипного кодування та розкодування суті світу».
«Незважаючи на безперервну війну проти ідеї українського Тризуба, він вижив і знову став символом України — тієї містерії свободи, за яку стільки полягло і ще не менше поляже люду всіх національностей».
«Тризуб є знаком кодування змісту всіх форм, незалежно, в якій іпостасі вони постають — чи як речі, чи як знаки письма, чи як наші переживання, чи як закони наук, чи як слова мов. Цим я стверджую, що нема Істини, якої не містило б інформаційне Поле Духа. Воно доступне для mux, хто осягнув шлях входження в це Поле тими методами про які згадував Шаян, якими користувалися Сковорода й Шевченко та багато інших Адептів».
«Протоукраїнці на початку нової доби володіли знаннями живого організму Сонячної системи, в якому планети й Сонце власним рухом у Всесвіті пишуть не тільки Буквар-Азбуку коловороту, але й тексти мови. Тому Тризуб — це не тільки карта „генокодної“ структури Зодіаку, але й карта знаків Букваря-Азбуки».
«Українці отримали знак Тризуба для означення власної божественної природи, бо пізнали Його як власну суть та спосіб збереження першомови світу.
Підтвердженням цих слів є українська мова, яка однозначно прочитує всі змісти знання за знаком Тризуба, законом бог і Бог, Букварем-Азбукою, знаками творів декоративно-прикладного мистецтва».
«Тризуб найточніше і найповніше серед усіх знаків, знаних на Землі, зображає взаємодію звуку і світла в енергоінформаційному Полі Вакууму».
«Отже, належить побудувати храми — спершу в Душі, а потім культові резонатори: кожним і всіма народами за власною суттю Програми бог і Бог. План у всіх єдиний, бо мозок кожного працює за тим самим генокодом, і тіло кожної людини — це план Тризуба.
Тому „нема нічого таємного, що не стає явним“. Правда, у свій час».
Ось такої глибини одкровення посилає Господь українцеві Оресту Хмельовському! Він щедро з ними ділиться: хто хоче — хай прийде, хто прагне — хай візьме відкриті ним Істини! Розуміння цих одкровень дається нелегко: усе справжнє і вартісне вимагає великого труда.
«Повернем Тризуб до чола!» Так співаємо у пісні. Постійно вдивляймося в цей український мегасимвол: в його осерді б’ється гаряче серце, його контури — стрімкий політ сокола чи ластівки, в його лінях читаємо букви нашої Азбуки і слово ВОЛЯ!
Орест Хмельовський мислить і править себе щодня. Ось дещо з його свіжих думок:
«Оскільки дискурс на тему України й українців — справа архіважлива й архіскладна для вирішення, можна зрозуміти, чому на цій толоці сотні років не припиняється масове топтання різночинців. Проблема, на мій погляд, сягає корінням в тисячоліття історії та в найпотаємніші глибини світоглядів — аж до начал творення життя, пов’язаних зі Словом Бог, Азбукою слов’ян та мовою Пращурів і Предків українського народу й дотичних до його розвитку інших народів.
За моєю системою світобачення, існує безкінечний Простір із кінечними часопросторовими фракталами континууму, де втілюються різні Проекти життя. Але вони мають, на мій погляд, спільну знакову основу — сакральну Азбуку з 28 букво-чисел, дану слов’янам для розуміння Вищого Задуму розвитку, що має спільну для землян назву Україна. Спільність закодована азбучними первнями смислів, а саме: У Краї НА — в кожному Краї на землі народ розвивається за образом його — пише власний текст семіозису.
Щоб надати мисленню певного спрямування, пропоную таке вихідне судження: розділені світоглядно — фрагментально — народи не спроможні організувати будь-яку спільну духовну спільноту планети без української системи знаковості.
Ключовими аспектами проблеми майбутнього людства є фрактальність розселення етносів та їх ментально різні світогляду які скеровують рух життя на міжетнічну та міжрасову боротьбу. В результаті протистоянь відбувається змішування етносів і виродження з національних образів, а з іншого боку — увиразнення національного життя титульних етносів і тих, котрі в чужих Краях прагнуть зберегти власну ідентичність. Однак економічний розвиток вимагає універсалізації території просування капіталів, грошей та мови спілкування на ринку виробництва і споживання, що сприяє втраті національного трибу життя всіх етносів, залучених у світову організацію торгівлі.
Така ідеологія руху життя руйнує природу божественних національно-етнічних образів, що було свідомо закладено як Проект кабали задля протидії втіленню Проекту України. Відтак планета поділена на держави, які марнують життя через політику вигоди одних за рахунок інших. Панує система, в якій, з однієї сторони, бачимо узурпування влади провідниками паразитарної форми правління — фінансово-капіталістичною олігархією, а з іншої — екзальтованих і байдужих виконавців чужої волі зі шлунковим мисленням.
У цій коловерті лжецінностей життя серед усіх народів є нечисельні небайдужі, котрі дбають про духовність існування та про гідне божественного образу майбутнє не тільки для власних дітей, а й цілого світу».
«Філософсько-ідеологічні ознаки світобачення переважної частини правителів і населення не української ерзац-держави — це покручі грецьких філо- й теософій. Вони внесли первинний блуд у світогляди народів білої раси, котрі прийняли до вжитку одночасно людиноцентричну демократію й богоцентричну теологію. Це означало початок боротьби офіційної та релігійної влад та їх наступне зрощення в інтересах кабали на теренах світу. Як же по-іншому можна було владнати сумнівне правління „Богів“ і людей, не проголосивши будь-яку владу від Бога? При цьому провідники двоцентричності узурпували й світоглядно пристосували не доосмислений первеневий зміст Віри для закабалення всіх, хто піддавався.