Я зачинив і завісив усі віконця, через які світить згори миле денне світло. Я уявив собі розум, куди проникає тільки багряне світло знизу, що зриває скелі і розверзає безодні верх. Але найбільш нелюдські, моторошні видіння не допомогли мені зрозуміти, навіщо тому, хто так дивиться на світ, губити себе, вступати в конфлікт з нікчемною поліцією, вбиваючи одного з тих, кого сам він вважає старими дурнями. Він не буде цього робити, хоч і закликає до насильства у своїх віршах. Саме тому й не буде, що пише вірші і пісні.
Тому, хто може виразити себе в пісні, немає чого виражати у вбивстві.
Вірші ДЛЯ нього — істинні події, вони необхідні йому, ще і ще. Потім я подумав про іншого песиміста, про того, хто охороняє цей світ, тому що повністю від нього залежить. І подумав, що, якби не благодать, я і сам став би, можливо, людиною, для якої реальний тільки блиск електричних ламп, мирською, світською людиною, яка живе тільки для цього світу і не вірить в інший; такою, що може вирвати з глибокої пітьми тільки успіх і задоволення. Ось хто піде на все, якщо під загрозою опиниться його єдиний світ! Не бунтівник, а міщанин здатний на будь-який злочин, щоб урятувати свою міщанську честь. Уявіть лиш, що означає викриття для обласканого успіхом судді. Адже вийшло б назовні те, чого його світ, його оточення справді не стерпить — державна зрада. Якщо б я опинився на його місці й у мене була б під рукою тільки його філософія, один Бог знає, що б я накоїв.
— Багато хто скаже, що ваша духовна вправа трохи похмура, — сказав Чейз.
— Багато хто думає, — серйозно відповів Бравн, — що милосердя і смирення також похмурі. Але сперечатися про це не будемо. Я всього лиш відповідаю вам, розповідаю про свою роботу. Ваші співвітчизники зробили мені честь: їм цікаво знати, як мені вдалося запобігти помилкам правосуддя. Що ж, скажіть їм, що мені допомогла похмурість. Усе-таки це краще, ніж магія!
Чейз задумливо насупився, не спускаючи ока зі священика. Він був достатньою мірою розумний, щоб зрозуміти його, і водночас занадто розумний, щоб усе це прийняти. Йому здавалося, що він розмовляє з однією людиною — і з сотнею вбивць. Було щось жахливе в маленькій фігурці, що скорчилася, як гном, над крихітною піччю. Страшно було подумати, що в цій круглій голові криється така безодня безумства і потенційних злочинів. Здавалося, густий морок за його спиною населений темними тінями, духами зловісних злочинців, що не сміють переступити через магічне коло розжареної печі, але готових щохвилини розтерзати свого володаря.
— Похмуро, нічого не вдієш, — признався Чейз. — Може, це не краще магії. Одне скажу вам напевно, було цікаво. — Він помовчав. — Не знаю, який з вас злочинець, але письменник з вас вийшов би дуже хороший.
— Я маю до діла тільки зі справжніми подіями, — відповів Бравн. — Правда, іноді важче уявити подію справжню, ніж вигадану.
— Особливо, коли це сенсаційний злочин, — сказав Чейз.
— Дрібний злочин набагато важче уявити, ніж великий, — відповів священик.
— Не розумію, — промовив Чейз.
— Я маю на увазі звичайні злочини, на зразок крадіжки коштовностей, — сказав отець Бравн. — Наприклад, смарагдового намиста, або рубіна, або штучних золотих рибок. Трудність тут у тому, що треба обмежити, принизити свій розум. Натхненні, щирі шарлатани, що спекулюють вищими поняттями, не здатні на такий простий вчинок. Я був упевнений, що пророк не крав рубіна, а граф не крав золотих рибок. А ось чоловік типу Бенкса міг украсти намисто. Для тих, інших, коштовність — шматок скла, а вони вміють дивитися крізь скло. Для вульгарної ж, дріб’язкової людини коштовний камінь — це ринкова цінність.
Отже, вам треба обкраяти свій розум, стати обмеженим. Це жахливо важко. Але іноді вам приходять на допомогу які-небудь дрібниці і виливають світло на таємницю. Так, наприклад, чоловік, який хвастає, що він «вивів на чисту воду» професора чорної і білої магії або ще якогось жалюгідного фокусника, завжди обмежений. Він з того сорту людей, які «бачать наскрізь» нещасного волоцюгу і, розповідаючи про нього небилиці, остаточно нищать його. Іноді дуже важко влізати в таку шкуру. І ось коли я зрозумів, що таке обмежений розум, я вже знав, де шукати його. Той, хто намагався викрити пророка, вкрав рубін; той, хто знущався з окультних фантазій своєї сестри, вкрав намисто. Такі люди завжди небайдужі до коштовностей, вони не можуть, як шарлатани вищої марки, піднятися на рівень презирства до них. Обмежені, нерозумні злочинці завжди раби всіляких умовностей. Тому вони і стають злочинцями.