Словничок морських термінів
Анкерок — барильце на питну воду.
Бак — передня частина верхньої палуби.
Бакштаг — курс корабля, коли вітер дме збоку в корму.
Банка — сідало для веслярів на шлюпці.
Бейдевінд — курс корабля, коли вітер дме спереду збоку.
Бом-клівер — переднє з трикутних вітрил на прові судна.
Брашпиль — коловорот з горизонтальним барабаном, що ним піднімають кітву (якір) і тягнуть снасті.
Бухта линви — змотана в кільця линва.
Бушприт — дерев’яний поземний або трохи похилий брус, що виступав вперед на прові судна; до нього прив'язують нижні передні кути бом-клівера й клівера.
Ванти — кодоли, що підтримують з усіх боків щоглу. Мають мотузяні щаблі — вибленки. Фор-ванти — ванти на фок-щоглі; грот-ванти — ванти на грот-щоглі.
Верп — невелика кітва.
Верпувати— підтягувати судно до закинутого верпа.
Виносити на вітер — переміщати нижній задній кут вітрила на навітряний борт.
Вивертатися під вітер — відхилятися провою від супротивного вітру.
Вузол — одиниця міри ходу суден, що дорівнює морській милі на годину. Робити десять вузлів — рухатися із швидкістю десять миль на годину.
Галс — курс судна відносно вітру. Йти правим чи лівим галсом — йти при вітрі, що дме з правого чи лівого боку.
Галфвінд — курс корабля, коли вітер дме збоку, просто чи майже просто в борт судна.
Гафель — похилий брус, що впирається одним кінцем у щоглу нагорі; на ньому піднімають вітрило.
Гафель-гардель — снасть, що нею піднімають передній кінець гафеля.
Гік — горизонтальний брус, що впирається одним кінцем у щоглу внизу. До нього прив'язують нижній край нижнього вітрила.
Гітови — снасті підтягувати нижній край вітрила до верхнього.
Грот — нижнє вітрило на грот-щоглі.
Грот-щогла — друга спереду щогла.
Дирик-фал — снасть, що нею піднімають гафель.
Зюйдвестка — непромокальний цератяний капелюх.
Камбуз — кухня на судні.
Кают-компанія — спільне приміщення на судні для столу-вання тощо.
Кіль — чотиригранчастий брус, що проходить від корми до про-ви в підводній частині судна, даючи йому остійність.
Клівер — друге з трикутних вітрил на прові судна.
Клотик—дерев’яний кружок, що накривав верхівку щогли або стеньги.
Лаг — пристрій, що ним вимірюють швидкість судна або пройдену відстань.
Лаглінь — тонка линва, на якій спускають за корму попла-вець лага.
Леєр — линва, закріплена обома кінцями; на леєрах ставлять деякі вітрила, розвішують випрану білизну тощо.
Лінь — тонка линва.
Марсові — матроси, що працюють на щоглах, піднімаючи й згортаючи вітрила.
Миля морська — становить 1852—1854 метри.
Найтов — з'єднання тонкою линвою двох рангоутних деревин або линв. Принайтовити — скріпити найтовом.
Нірал — снасть опускати деякі вітрила, згортаючи їх.
Нок — зовнішній кінець усякого поземного чи похилого дерева, наприклад, нок гафеля.
Обводи — форми й лінії корпусу судна.
Остійність—здатність судна, нахиленого вітром чи хвилею, вирівнюватись. Що нижче центр ваги судна, то більше його остійність.
Півбак — помісток над палубою на прові судна.
Піввітру — в піввітру — те ж саме, що й галфвінд.
Планшир — верхній брус борту шлюпки або фальшборту корабля.
Приводити до вітру — повертати судно провою до напрямку вітру.
Рангоут — дерев’яні або металеві частини, до яких прив’язують вітрила. На «Привиді» рангоут складався з фок-щогли й грот-щогли з їхніми стеньгами, гіками й гафелями та з бушприта.
Риф — брати рифи — зменшувати площу вітрила, згортаючи й підв’язуючи його нижній край короткими снастями — риф-штертами, прикріпленими в два-три ряди до вітрила. Рифи беруть, коли дме сильний вітер.
Рубка — будка на верхній палубі або містку. На вітрильних шхунах і яхтах —верхня частина каюти або кают-компанії. В цьому разі дах каюти називається «палубою рубки».
Салінг — дерев’яні бруси, прикріплені навхрест до щогли; служить для прив’язування снастей і як опора для стеньги.
Снасть — линви й кодоли для керування вітрилами, оснащення щогл тощо.
Стаксель — третє а передніх трикутних вітрил, зразу перед фок-щоглою.
Стеньга — верхня приточена частина щогли; фор-стеньга —* стеньга фок-щогли.