був якийсь мужик, і в певний момент він обрізав телефонний кабель, що вів від дороги. Саме через це я й піддала газу і кинулася з будинку до «мерседеса». Брендоне, ти навіть не уявляєш, що таке страх, доки не усвідомлюєш, що ти посеред лісу, а десь поруч бродить непрошений гість. Брендон усміхнувся, але, боюся, цього разу усмішка була не така переможна. Це така усмішка, яка, здається, у всіх чоловіків на обличчі з’являється, коли вони думають, наскільки ж жінки дурні і що насправді треба законом заборонити їм гуляти без наглядачів. — Ти дійшла висновку, що телефонний кабель обрізали, після того як перевірила один телефон — у спальні — і виявила, що він не працює. Так? Сталося не зовсім це, і я не зовсім так подумала, але кивнула — частково тому, що це здавалося простішим рішенням, але найбільше тому, що нема особливого толку розмовляти з чоловіком, у якого такий вираз обличчя. Він ніби промовляє: «Жінки! І жити з ними неможливо, і застрелити шкода!» Якщо ти не змінилася зовсім, Рут, упевнена, ти знаєш, про що я кажу, і розумієш, що все, чого мені в той момент хотілося, — це закінчити розмову. — Він просто був відключений, оце й усе, — сказав Брендон. На той час він уже говорив як Містер Роджерс[82], який пояснює, що іноді, безумовно, здається, наче під ліжком живе монстр, але, любі хлопчики й дівчатка, насправді його там немає. — Джералд витягнув роз’єм зі стіни. Він, напевно, не хотів, щоб під час відгулу — не кажучи вже про невеличкий сеанс фантазійного бондажу — його відривали дзвінками з офісу. Також він відключив телефон у коридорі, але кухонний пропустив, тому той нормально працював. Усе це я прочитав у поліцейських звітах. І тут до мене дійшло, Рут. Я раптом зрозуміла, що всі вони, всі чоловіки, які розслідують те, що сталося на озері, зробили певні припущення стосовно того, як я розібралася з ситуацією та чому вчинила так, а не інакше. Більшість із цього спрацювало мені на користь і точно все спростило, але все одно було дещо нестерпне й трішки моторошне в усвідомленні, що більшість із них зробили висновки не з того, що я сказала, чи якихось знайдених у будинку доказів, а просто з того факту, що я жінка, а жінки можуть поводитися лише певними очікуваними способами. Якщо подивитися на це під таким кутом, то зовсім немає різниці між Брендоном Мілероном у його вишуканому костюмі-трійці і старим констеблем Тіґарденом у блакитних джинсах із мішкуватим сідалом та червоних, наче пожежна частина, підтяжках. Чоловіки, Рут, досі думають про нас те саме, що й завжди думали, — я в цьому впевнена. Багато з них навчилися казати правильні речі в правильний час, але, як говорила моя мама: «Навіть людожер може навчитися розповідати Символ Віри». І знаєш що? Брендон Мілерон вернуться
Mister Rogers — американський телеведучий і автор програми Mister Rogers’ Neighborhood — популярної освітньої передачі для дітей від 2 до 5 років.