Він тихо дістав із кишені вервицю.
«Усе вирішують секунди».
Адмірал, перебираючи намистини, намацав важке металеве розп’яття й подумки посміхнувся: охорона на рамках без питань пропустила цю річ.
Лезом, прихованим у нижній частині розп’яття, Луїс Авіла прорізав у тканині отвір завширшки з долоню. Обережно зазирнув — і немовби побачив інший світ: поле, оточене деревами, де на траві сидять відвідувачі й дивляться на зорі.
«Вони навіть уявити не можуть, що буде далі».
Авіла помітив двох представників Королівської гвардії на протилежному краї поля, біля правого переднього кутка зали. Вони стояли напружені, уважні, замасковані тінями дерев. У цьому тьмяному світлі вони не помітять Авілу, доки не буде запізно.
Біля вартових стояла лише одна людина — директорка музею Амбра Відаль, яка дивилася презентацію Кірша, незатишно переступаючи з ноги на ногу.
Задоволений тим, де перебуває, Авіла стулив краї тканини і знову зосередився на розп’ятті. На відміну від більшості хрестів, його поперечина складалася з двох частин, приєднаних до центральної магнітом.
Авіла з силою відігнув одну з частин поперечини. З отвору випало щось дрібне. Так само Авіла зробив із другого боку, і хрест утратив обидва рамена: в руках у адмірала тепер був просто важкий металевий прямокутник на ланцюгу.
Авіла знову поклав усе це в кишеню для надійності. «Скоро знадобиться». Тепер адмірал зосередився на двох маленьких предметах, прихованих у раменах хреста.
Дві кулі близької дії.
Авіла сунув руку під середину пояса — там був іще один предмет, який він проніс під кітелем.
Уже минуло кілька років, відколи американський хлопчик на ім’я Коді Вілсон спроектував Liberator — першу полімерну зброю, яку можна повністю роздрукувати на 3D-принтері, — і відтоді ця технологія неабияк удосконалилася. Нова вогнепальна зброя з кераміки й полімерів не настільки потужна, діє з близької відстані, але все це переважається тим фактом, що вона невидима для металошукачів.
«Головне — підійти ближче».
Якщо все піде за планом, то це місце буде ідеальне.
Регент якимсь чином отримав докладні інсайдерські відомості щодо того, як розгортатимуться події вечора… і чітко пояснив, як саме Авіла має виконати своє завдання. Результат буде тяжкий, але, подивившись на безбожний вступ Едмонда Кірша, Авіла відчув певність, що гріх цього вечора йому пробачиться.
«Наші вороги починають війну, — казав йому Регент. — Ми маємо вбити або ж бути вбитими».
——
Стоячи в далекому кутку зали, Амбра Відаль сподівалася, що зовні не показує, наскільки їй неспокійно.
«Едмонд казав, що це буде наукова програма…»
Американський футуролог ніколи не соромився своєї неприязні до релігії, однак Амбра не очікувала, що в сьогоднішній презентації пролунає аж така ворожість.
«Едмонд відмовився показувати мені її заздалегідь…»
Звичайно, наслідком цього стане серйозний скандал, можуть піти деякі члени правління музею, але зараз Амбра переймалася більш особистими речами.
За два тижні до того Амбра розповіла одній дуже впливовій людині про те, що має стосунок до сьогоднішньої події. Той чоловік настійливо переконував її не брати участі в дійстві. Попереджав про небезпеку ведення презентації, змісту якої вона не знає, — особливо коли це презентація скандального Едмонда Кірша.
«Він, можна сказати, наказував мені скасувати презентацію, — згадувала вона. — Але говорив таким самовпевненим тоном, що я розлютилась і не дослухалась до його слів».
Тепер Амбра стояла самотньо під повним зірок небом і гадала, чи не сидить цей чоловік десь за монітором, хапаючись за голову.
«Звичайно, він дивиться, — думала Амбра. — Головне питання: чи завдасть він удару зі свого боку?»
——
В Альмудені єпископ Вальдеспіно застиг за своїм столом, не зводячи очей з екрана. Він не мав жодних сумнівів, що всі в поблизькому королівському палаці теж дивляться цю програму, особливо принц Хуліан — наступник трону.
«Принц, мабуть, не тямить себе від гніву».
Сьогодні один із найповажніших музеїв Іспанії підтримує відомого американського атеїста, транслюючи в прямому ефірі те, що релігійні вчителі вже затаврували як «блюзнірський, антихристиянський рекламний трюк». Ще більш суперечливою цю подію робило те, що директорка музею, яка виступила в ролі ведучої, є однією з нових і яскравих світських зірок Іспанії — блискуча красуня Амбра Відаль, жінка, яка вже два місяці не сходить із перших шпальт іспанських газет, раптово викликавши загальний захват. Хоч як це дивно, сеньорита Відаль ризикнула всім, проводячи сьогоднішній масштабний богоборчий виступ.