— Сім на вісім… Сім на вісім… буде…
— Буде, буде… — єхидно передражнила дракониця. — Тільки чччи шшшвидко буде?
— Сім на вісім буде двадцять, — рішуче відповів маленький індіанець.
— Спра-а-авді? — насмішкувато прошипіла дракониця. — Щщщо ти кажешшш! Отжжже, двадцццять?
— Ннні,— затинаючись від жаху, відповіло хлоп'я, — я хотів сказати п'ятнадцять.
— Мовчччати! — пронизливо вигукнула дракониця, виблиснувши окулярами на маленького індіанця. — Отжжже, ти не зззнаєшшш. Ти найдурнішшша та найлінівішшша дитина на сссвіті! А дурісссть та лінь мають бути пппокарані!
Із цими словами дракониця підвелася, підійшла до хлопчика та з люттю вдарила його.
Закінчивши екзекуцію, вона задоволено засопіла та знову всілася за свою кафедру. У маленького індіанця очі були сповнені сліз, проте він не ревів. Усім відомо, що індіанці — дуже мужній народ.
Від гніву та обурення Джим жахливо зблід, незважаючи на свою чорношкірість.
— Яка наглість! — сказав він, скрипнувши зубами.
Лукас згідно кивнув. Він нічого не сказав, тільки стис кулаки.
Дракониця нетерпляче запитала:
— Так ссскільки буде сссім на вісссім? Лі Сі!
Серце у Джима завмерло.
Не можна було допустити, аби й маленькій принцесі дісталися стусани! Проте на таке складне запитання вона напевне не знає правильної відповіді. Він негайно має щось зробити! Але Джим не подумав про те, що Лі Сі була мигдальською дівчинкою і що мигдальські дітлахи вже в чотири роки запросто роблять найскладніші обчислення.
Маленька принцеса підвелася та голоском, схожим на щебетання пташки, вимовила:
— Сім на вісім буде п'ятдесят шість.
— Аххх! — сердито прошипіла дракониця, тепер через те, що відповідь була правильною. — А ссскільки буде, якщщщо від тринадцяти відняти шшшість?
— Тринадцять мінус шість, — відповіла своїм пташиним голоском Лі Сі,— буде сім.
— Фффу! — розлютилася дракониця. — Мабуть, ти вважжжаєшшш сссебе дужжже розззумною, бо всссе знаєшшш, чччи не так? Та ти просссто зззухвала розззумниця, ясссно тобі? Ну, подидивимось, як ти впораєшшшссся: ану кажжжи усссю таблицю множжження на сссім! Та прошшшу дещщщо шшшвидшшше!
— Сім на один буде сім, — почала відповідати принцеса, ніби соловейко заспівав. — Сім на два буде чотирнадцять, сім на три буде двадцять один… — І так далі, без жодної помилки відповіла Лі Сі всю таблицю множення на сім. Джим і не підозрював, що це може лунати так гарно. Дракониця уважно слухала, проте тільки для того, аби впіймати її на помилці. При цьому вона злобно вимахувала своєю свистячої тростю.
— Джиме, — прошепотів Лукас.
— Що?
— Ти не боїшся?
— Ні.
— Добре, Джиме. Тоді слухай, я тепер знаю, як ми вчинимо. Ми поки дамо дракониці віддати дітей добровільно. Якщо вона не погодиться, доведеться застосувати силу, хоча я цього терпіти не можу.
— А як саме ми це зробимо, Лукасе?
— Тобі треба піти до неї, Джиме, та влаштувати перемовини. Розкажи дракониці, чого ти хочеш від неї. Це я довіряю тобі. Але ані слова ні про мене, ні про Емму! Ми з Еммою чекатимемо тут, і, якщо буде треба, прийдемо до тебе на допомогу. Усе ясно?
— Гаразд, — рішуче відповів Джим.
— Тоді бувай! — прошепотів Лукас і став прокрадатися за локомотивом.
Між тим принцеса закінчила відповідати. Вона не зробила жодної помилки. І саме це по-справжньому розлютило драконицю. Вона налетіла на Лі сі, штовхнула її та загорлала:
— Ти щщщо, гадаєшшш, щщщо можешшш сердити мене відсссутніссстю помилок? Ти зззарозззуміла та хххвалькувата плюгавка! Щщщо? Яа-а-ак? Відповідай, коли тебе зззапитують!
Принцеса мовчала. Та й що було на це відповідати?
— Ссскільки буде три додати чччотири? — нетерпляче запитала дракониця.
— Сім, — відповіла Лі Сі.
Очі дракониці злобно виблиснули.
— А якщщщо Я ссскажжжу, щщщо буде вісссім?
— Усе одно буде сім, — відповіла Лі Сі.
— Якщщщо Я кажжжу, щщщо буде вісссім, то буде вісссім, — прошипіла дракониця. — Зрозуміло?
— Ні, сім, — прошепотіла Лі Сі.
— Щщщо? — фиркнула дракониця. — Сссперечччаєшшшшссся? Я сссама зззнаю, щщщо буде сссім. Але ти маєшшш ссслухатиссся! А зззамісссть цього ти зззадираєшшш носсса! Зззверхнісссть має бути покарана! Ану кажжжи, щщщо буде вісссім!
Лі Сі мовчки похитала голівкою.
Тільки-но зібралася дракониця покарати маленьку принцесу, як раптом сердитий хлоп'ячий голос сердито вигукнув: