Выбрать главу

— Нам лише треба зайти всередину, — сказав Морква. — Це займе буквально хвилину. 

— Ну, сер, ці руш… — Малодошко завагався. Деякі слова не так легко злітали з уст, коли люди, яких ці слова стосувались, стояли надто близько до тебе, дуже великі й озброєні на вигляд. — Бачте, ці хапонці також стоять на варті… 

Струмінь блакитного диму війнув біля Ваймзового вуха. 

— Добрий ранок, панове, — привітався Ахмед-71-година, тримаючи в обох руках д’реґівські арбалети. — Ви ж помітили, що солдати позаду мене також незле озброєні? Добре. Мене звати Ахмед-71-година. Я застрелю людину, яка кине зброю останньою. Слово даю. 

Морпоркці мали збентежений вигляд. Хапонці почали про щось нервово перешіптуватися. 

— Киньте зброю, хлопці, — попросив Ваймз. 

Морпоркці тут же покидали мечі. Хапонці теж не забарились і зробили те саме. 

— Нічия між цим джентльменом зліва і високим хлопцем з примруженими очима, — мовив Ахмед 71-година, піднімаючи обидва арбалети. 

— Гей, — втрутився Ваймз, — ти не можеш… 

Арбалети бренькнули. Чоловіки, лементуючи, впали на землю. 

— Однак, — мовив Ахмед, віддавши арбалети д’реґу позаду нього, який передав йому заряджений арбалет, — з поваги до почуттів командора Ваймза я вдовольнюся одним пострілом у стегно і ще одним — у стопу. Ми, зрештою, прийшли з миром. 

Він повернувся до Ваймза. 

— Пробач, сер Семюел, але мені важливо, щоб люди знали, хто я такий. 

— Ці двоє вже точно не забудуть, — зауважив Ваймз. 

— Нічого їм не буде. 

Ваймз підійшов до валі

— Хутхутхут? — він засичав. — Ти ж казав мені, що це означає… 

— Я подумав, що ти покажеш усім гарний приклад, вирвавшись вперед, — прошепотів Ахмед. — Д’реґи завжди йдуть за тим, кому не терпиться зчинити бійку. 

Лорд Іржавський вийшов на сонце і зиркнув на Ваймза. 

— Ваймзе? Що ти в біса тут робиш? 

— Не заплющую очі на безкарність, мій лорде. 

Ваймз пройшов повз нього і зайшов у намет. Там досі сидів принц Кадрам. І чимало озброєних чоловіків, які, помітив він майже мимохідь, не скидалися на простих солдатів. У них був куди жорсткіший вигляд вірних охоронців. 

— Тож, — озвався Принц, — ви вриваєтесь сюди озброєні під стягом миру? 

— Ви принц Кадрам? — запитав Ваймз. 

— І ви теж, Ахмеде? — запитав Принц, не звернувши на Ваймза уваги. 

Ахмед кивнув, але нічого не сказав. 

«О, тільки не зараз, — подумав Ваймз. — Міцний, мов горішок, і злостивий, мов оса, та зараз він у присутності свого короля…» 

— Вас заарештовано, — сказав він. 

Принц не то кашлянув, не то засміявся. 

— Мене що

— Вас заарештовано за таємну змову вбити рідного брата. Пізніше вам можуть ще висунути обвинувачення. 

Принц на мить затулив руками лице, а тоді опустив їх до підборіддя — жест стомленого чоловіка, що намагається осягнути складне становище. 

— Пане… — почав було він. 

— Сер Семюел Ваймз, Анк-морпоркська міська Варта, — представився Ваймз. 

— Що ж, пане Семюел, коли я підніму руку, чоловіки позаду мене вас уб… 

— Я вб’ю першого, хто поворухнеться, — урвав його Ахмед. 

— Тоді другий, хто поворухнеться, вб’є тебе, зраднику! — крикнув Принц. 

— Їм доведеться дуже швидко рухатись, — втрутився Морква, витягнувши меча. 

— Хто хоче бути третім? — запитав Ваймз. — Ніхто? 

Поворухнувшись, але дуже обережно, генерал Ашал підняв догори руку. Охоронцям злегка відлягло. 

— Що то була за… брехня, яку ви розказували про вбивство? — запитав він. 

— Чи ти здурів, Ашале? — визвірився Принц. 

— О, сер, перш ніж розвіяти цю пагубну брехню, я мушу знати, про що брешуть. 

— Ваймзе, ви зійшли з глузду, — обурився Іржавський. — Ви не можете заарештувати командира армії! 

— Взагалі-то, пане Ваймз, я думаю, що можемо, — втрутився Морква. — І цілу армію теж. Тобто я не бачу причин, чому ми не можемо цього зробити. Ми можемо висунути обвинувачення в поведінці, яка може призвести до порушення миру, сер. Адже це і є війна. 

Обличчя Ваймза розпливлося в маніакальному вискалі. 

— Мені подобається

— Але, правду кажучи, наша — тобто анк-морпоркська армія — також… 

— Тоді їх також варто арештувати, — урвав його Ваймз. — Арештувати всіх відразу. Таємна змова з метою порушення громадського порядку, — він почав перелічувати на пальцях, — наявність зброї для вчинення злочину, перешкоджання здійсненню правосуддя, загрозлива поведінка, тиняння, яке має на меті вчинення протиправного діяння і тиняння в наметі з ціллю вчинення протиправного діяння, ха‑ха, подорожування з метою скоєння злочину, зловмисне зволікання і приховане носіння зброї.