Выбрать главу

Почну з начебто простого запитання: чому ти їси те, що їси? Може, ти обираєш ту чи ту страву, бо вона подобається тобі на смак або ти голодний чи голодна. А може, тому, що вона стоїть на столі — хтось приготував її для тебе. Як ти думаєш: чому та людина приготувала саме ту страву, а не інакшу? І взагалі, хто придумав такий рецепт?

Намагаючись спрогнозувати, що і як людство їстиме в майбутньому, науковці шукають відповіді якраз на такі питання. Спочатку вони аналізують, яку їжу жителі різних країн споживали в минулому. У Британії, наприклад, це молоко, м’ясо, пшениця й коренеплоди, як-от картопля й морква. І, певна річ, деякі фрукти та ягоди — скажімо, яблука й полуниці. Тоді вчені аналізують, скільки людей споживає певну їжу, скільки грошей витрачають на харчі, які інші види продуктів доступні деінде І чи можна обміняти доступні харчі на ті, що є десь далі.

Науковці спостерегли: коли люди стають багатші, вони починають більше споживати — їдять більше м’яса, молочних продуктів, цукру й олії, але менше круп і бобових. Це спостереження СВІДЧИТЬ про те, що в майбутньому, коли людей на світі побільшає й зароблятимуть вони теж більше, виникне дві проблеми.

Перша стосується довкілля, друга — здоров’я.

За останні 200 років багато хто хвилювався, що ми не зможемо вирощувати на Землі вдосталь їжі, аби нагодувати дедалі більше людей. Завдяки технологіям, які тепер використовують, коли садять рослини, вирощують їх і збирають урожай, ці хвилювання уже в минулому Тепер проблема в тому, чи зможемо ми виробляти харчі так, щоб це не шкодило нашому довкіллю.

Зміна клімату може стати однією з найбільших загроз нашому життю на цій планеті. І їжа тут відіграє немаленьку роль Наразі майже третина всіх парникових газів, які ведуть до зміни клімату, виділяється під час виробництва харчів. І очікується, що в майбутньому ця частка зросте, бо люди споживатимуть більше м’яса.

Найбільший «злочинець» — яловичина Коли корови їдять, їжа потрапляє до рубця, першого відділу шлунка, де починає бродити. У процесі виділяються парникові гази Так-так, я про те, що корови відригують і нукають! Крім того, щоб вирощувати харчі для корів та іншої худоби, потрібні добрива, які теж виділяють парникові гази. Отож у випадку з яловичиною маємо майже у 250 разів більше парникових газів на один грам білка, ніж у випадку із сочевицею чи іншими бобовими, а порція яловичини «тягне за собою» у 20 разів більше парникових газів, ніж порція овочів. Під час виробництва інших харчів тваринного походження, як-от яєць, молочних продуктів, свинини, птиці й деяких морепродуктів, виділяється значно менше парникових газів; найменше їх виділяється під час виробництва рослинної їжі.

Не дивно, що аби врятувати планету, науковці закликають людей їсти менше м’яса й більше рослинної їжі. Харчова індустрія готова прийти на допомогу й запропонувати замінники м’яса на основі сої, екстракти з морських водоростей і м’ясо, яке виробляється з меншими викидами парникових газів — наприклад, те, яке вирощують у лабораторіях, або м’ясо їстівних комах.

Може, у майбутньому ти станеш одним із дослідників чи однією з дослідниць, які працюватимуть у цій галузі й допомагатимуть виробляти харчі, що нагодують світ і не зашкодять нашій планеті.

Тепер поговоримо про здоров’я: перейшовши на рослинну дієту, ми уникнемо ризиків, пов’язаних зі споживанням більшої кількості м’яса, молочних продуктів, цукру й олії. Оброблене м’ясо — до нього належать котлети для бургерів, сосиски й курячі нагетси, а також засмажена у фритюрі риба — нещодавно визнали канцерогенним. Це означає, що той, хто роками їсть багато такої їжі, схильний захворіти на рак. Навіть пооброблена свинина та яловичина підвищують ризик виникнення раку й Інших хронічних захворювань.

Дуже калорійна їжа, яка містить багато цукру й олії — технологічно оброблені продукти, як-от тістечка, чипси, сухарики, солодка вода і таке інше, призводить до того, що все більше людей страждають від ожиріння, а це теж підвищує ризик захворіти на рак чи на інші хронічні хвороби. Таку їжу називають «порожніми калоріями» — вона калорійна, але не має жодної поживної цінності. Після такої їжі ми не почуваємося ситі й часто перекушуємо нею між обідом та вечерею. Ще таку нездорову їжу називають фаст фудом.

Як же ЗІ ВСІМ ЦИМ боротися? Для того щоб сповільнити кліматичні зміни й ризик виникнення хвороб, пов’язаних із поганим харчуванням, треба споживати менше м’яса, молочних продуктів, цукру й олії. У здоровій та «екологічній» дієті майбутнього буде мало шкідливої їжі та харчів, під час виробництва яких виділяється багато парникових газів — зокрема, обмаль продуктів тваринного походження й технологічно оброблених харчів із високим вмістом цукру й олії. І водночас багато здорової, «дружньої до довкілля» їжі — а це крупи, горіхи, фрукти, овочі та бобові.

Коли наступного разу летітимеш на Марс, спробуй замість бургера з яловичиною і картоплею фрі бургер з котлетою Із сочевиці й гороху у булочці з цільнозернового борошна й додатковими листками салату та шматками помідора Якщо захочеться чогось особливого, вкинь до наплічника тюбик водоростей. А на десерт поласуй улюбленим фруктом! Смачного!

Марко

Епідемії, пандемії і здоров’я планети

Коли космічний корабель, на якому летів Джордж, приземлився у моторошному світі майбутнього, на думку відразу спали жахливі хвороби, від яких страждало людство упродовж своєї історії. Найбільш руйнівною була, безперечно, Чорна смерть — епідемія чуми в середині XIV століття, яка скосила майже третину населення Землі Цікаво, що вчені й зараз досліджують її причини, зокрема за допомогою аналізу ДНК. Чи справді чумою люди заразилися від корабельних пацюків (Rattus rattus) та їхніх заражених бліх, як написано у шкільних підручниках? Чи, може, усе насправді було значно складніше? Відповіді на ці питання допоможуть нам не тільки зрозуміти, що загрожувало здоров’ю людей у минулому, а й запобігти нинішнім та майбутнім небезпекам.

Нош мікроскопічний світ

Хвороба під назвою «чума» зазвичай виявляється у двох формах — бубонна і легенева. Епідемія чуми може спалахнути й сьогодні. Епідемія або пандемія, як-от Чорна смерть, — це явище, коли інфекційні хвороби на кшталт чуми поширюються масово. Ці хвороби спричиняють підступні мікроскопічні агенти, себто мікроорганізми: зазвичай бактерії, віруси чи паразити. Не всі мікроорганізми небезпечні для людей. Тих, що становлять загрозу, називають патогенами.

Патогени можуть передаватися від людини до людини через повітря, коли хворий кашляє або чхає. А ще через воду та їжу або через заражених тварин чи комах. Існують теорії про те, що деякі хвороботворні мікроорганізми взагалі прибули з космосу!

З кінця XIX століття талановиті науковці визначають причини й описують шляхи розповсюдження багатьох інфекційних хвороб, а також розробляють ефективні рішення, що не дають їм поширитися планетою, яка дедалі більше нагадує «глобальне село».

Пандемія грипу у 1918-1919 роках

2018 року виповнилося сто років від закінчення Першої світової війни. А ще минуло рівно сто років від найбільшої пандемії XX століття — іспанського грипу. Так звана іспанка вбила приблизно 50-100 мільйонів людей у всьому світі. Від, грипу померло значно більше людей, ніж загинуло на полі бою. У той час не було ані ліків від грипу, ані вакцини. До того ж ніхто й не підозрював, що у всьому винен «невидимий» вірус. Та невдовзі люди зрозуміли, що грип — дуже заразна хвороба, і що той, хто кашляє і пчихає, заражає інших.

Недавні спалахи «пташиного» грипу і пандемія «свинячого» грипу 2009 року знову пробудили зацікавлення до цієї давньої пандемії (і до питання, чому «іспанка» забрала стільки життів).

Пандемія атипової пневмонії 2003 року

Літаки, звісно, рухаються не так швидко, як космічний корабель, на якому мандрував Джордж, та все ж цієї швидкості досить, щоб недуги стрімко поширювалися в усьому світі. Ось, наприклад, атипова пневмонія: перша серйозна — і до того часу невідома — пандемія XXI століття. Сьогодні інфекційні хвороби — наче «вірусні» пости в соціальних мережах: можуть облетіти цілу планету за один день. 2003 року атипова пневмонія «перелетіла» з Китаю до Гонконгу, звідти — до Канади, а тоді поширилася майже на всіх континентах, аж поки Всесвітня організація охорони здоров’я не вжила масштабних заходів.