На щастя, науковці з усього світу відстежували прогрес пандемії ділилися спостереженнями в інтернеті, тому швидко визначили причину: вірус, який виявився на диво близьким родичем того, що викликає звичайну застуду, от тільки набагато небезпечніший.
Науковці з’ясували, що багато інфекційних хвороб спочатку з’являються у тварин — у птахів та гризунів, у мавп, шимпанзе чи навіть у кажанів, — а потім «перестрибують» на людей. Атипову пневмонію вперше підхопили кажани.
Ебола теж, імовірно, поширювалася серед кажанів, а в середині 1990-х атакувала людей Медіа публікували жахливі фото епідемії, яка лютувала у 2014-2015 роках у Західній Африці, і писали про неймовірні зусилля, що їх докладали місцеві й міжнародні організації, щоб зупинити епідемію. Жодної вакцини чи ліків не було — тисячі життів врятували віддані медики, які вдягали захисні костюми, схожі на скафандри, і лікували хворих. Урешті-решт жахливу смертельну хворобу вдалося зупинити. Тепер учені постійно насторожі, аби вчасно помітити спалахи епідемії, і працюють над розробкою вакцини та ліків. Дослідницькі лабораторії, звісно, суворо охороняються, бо такі віруси дуже небезпечні й треба пильнувати, щоб вони не потрапили до рук злочинців, які можуть використати їх як біологічну зброю.
Науковці також приділяють багато уваги хворобам, які передаються через укус заражених москітів. Вірус Зіка вперше виявили у 1940-х роках у лісі Зіка в Африці, але серйозну тривогу той викликав тільки недавно, коли ним масово заразилися люди в кількох країнах. Як і у випадку з вірусом Ебола, від вірусу Зіка немає ліків. Єдиний спосіб його уникнути — не їздити в певні регіони й захищатися від укусів москітів.
У субтропіках і тропіках здавна хворіють на багато серйозних недуг. Попри зміни на краще, які відбулися за останні десятиліття, у деяких регіонах Африки від малярії — ще однієї хвороби, яку переносять москіти, — майже щохвилини помирає дитина. Інші, менш відомі захворювання тепер називають «забутими тропічними хворобами». Деякі з них поширюються через укуси комах, деякі — через брудну воду, інші — через паразитів, які живуть у людському тілі. Такі недуги можуть призвести до передчасної смерті або зашкодити фізичному й розумовому розвитку дітей. Та на відміну від пандемій, які загрожують усьому світу, ці хвороби, що спричинені, зокрема, бідністю, голодом, війною, зміною клімату, забрудненим довкіллям та антисанітарією, перебуванням близько до заражених тварин, птахів і комах, не потрапляють на перші шпальти газет. Утім, про них не можна забувати, адже від них страждають найвразливіші люди на планеті, які переважно не мають доступу до сучасних ліків та медичних послуг.
А тепер перейдемо до хороших новин. Завдяки прогресу в медицині, люди змогли виявити й побороти смертельно небезпечні інфекційні хвороби. Варто згадати дві історії успіху: розробку вакцин і винайдення антибіотиків, які рятують життя. Хоча ти вже, мабуть, чув або чула, що серйозною проблемою стала стійкість до антибіотиків — її треба подолати якнайшвидше. Завдяки появі вакцин і ліків, завдяки різним медичним заходам і поліпшенню санітарії, а також завдяки здоровому харчуванню середня очікувана тривалість життя зросла удвічі. На початку XX століття вона становила 40-50 років, тоді як тепер — принаймні у розвинених країнах — 70-80 років.
Є ще одна неймовірна історій: про те, як у всьому світі вдалося позбутися вітрянки, яка колись давно була чи не найстрашнішою інфекційною хворобою. Ліків від вітрянки так і не знайшли, зате розробили вакцину, яка до 1980 року практично стерла цю хворобу з лиця Землі. Тепер усі сподіваються, що завдяки вакцинації в минуле відійде ще один вірус — поліомієліту.
Науковці, які вивчають нові інфекційні хвороби, є такими собі детективами. Ніхто не знає, коли спалахне наступна епідемія чи пандемія, проте дуже важливо бути готовим до цього і швидко діяти. Уяви собі: ти можеш стати «детективом-інфекціоністом», який шукає сліди в далекому тропічному лісі, де літають хмари москітів, на пташиному ринку в густо населеному місті, у нетрях, де немає найпростіших санітарних умов, за комп’ютером, обмінюючись інформацією із закордонними колегами, чи у суперзахищеній біолабораторії.
Так, майбутнє дає тобі фантастичну нагоду зіграти серйозну роль. Тож здобувай освіту в галузі медицини, ветеринарії — чи в інших галузях, пов’язаних із охороною здоров’я. Світ як ніколи потребує розумних, талановитих і енергійних фахівців, які розроблятимуть нові ліки, вакцини й діагностичні тести та висуватимуть ідеї про те, як запобігати майбутнім пандеміям і боротися з давніми, забутими хворобами, від яких страждає найбідніше населення. Словом, нам потрібні борці й борчині за здоров’я всіх людей на планеті.
Долучишся до нашої команди?
Мері
Війна через п’ятдесят років
2018 року виповнилося сто років від закінчення Першої світової війни. На Близькому Сході та в інших регіонах тривають конфлікти. Я часто думаю про це, але розповідати про війну та збройні конфлікти юним читачам дуже непросто Хотілося б говорити майбутнім поколінням, що війна — це просто жахливий виняток у світі миру й добра. Але, на жаль, це не так, бо війни велися й ведуться — і мають величезний вплив на усе людство.
Війни забирають життя людей, та їхня роль не завжди така негативна, як здається. Упродовж історії війни формували нації, давали поштовх до нових ідей, а інколи навіть знищували найбільше зло. Війна — не тільки для агресивних держав чи для тих, що мають погані наміри. Деколи уникнути її — означає припуститися помилки Усі війни, незалежно від цілей — благородних чи злих, зачіпають ціле суспільство й неможливі без його участі. Отож, щоб мати уявлення про те, як можуть виглядати війни в майбутньому, треба уявити поступ усього людства, як розвиватимуться наші такі різні суспільства, економіка й культура у різних країнах, політичні підходи та владні структури.
Не нав’язуватиму тобі своїх відповідей, а краще допоможу твоїй уяві, розповівши історію проте, яким може бути майбутнє. Почнімо з теперішнього часу і проаналізуймо сучасні тенденції, які, мабуть, вплинуть на суспільні конфлікти в наступні десятиліття. Моя історія буде коротка, бо інші есе в цій книжці дають тобі чудове уявлення про те, де людство може опинитися через п’ятдесят років.
А ще я хочу показати тобі, як саме формую своє бачення війн у майбутньому, шукаючи найрізноманітніші відповіді на три прості запитання: хто воює, чому воює і як воює. Ці відповіді стануть основою для мого прогнозу. А також допоможуть тобі уявити майбутнє по-своєму і поміркувати, як ти можеш вплинути на нинішні тенденції у найближчі кілька років.
Уявляючи майбутнє, ми беремо до уваги важливі нові тенденції, що матимуть глобальні та локальні наслідки. Кліматичні зміни, штучний інтелект, зростання мегаполісів, масовий зв’язок, як-от інтернет — у відповідь на світову технологічну й економічну революцію, що не поступається за масштабом революції промисловій, людство обирає нові шляхи для розвитку. Сьогодні ми намагаємося діяти по-іншому, щоб впоратися з викликами майбутнього, чиновники стараються адаптуватися до нового світу й скористатися його можливостями, а причини конфліктів змінюються.
Які тенденції, на мою думку, найсильніше вплинуть на майбутнє, а отже, і на конфлікти, які в цьому майбутньому відбуватимуться?