Проте з недавнього часу навколо цього оазису почали назрівати проблеми. В Окленді з’явилася партія «Чорних Пантер», яка протистоїть расистським практикам «усіма належними способами», проголошуючи посилення самосвідомості чорношкірих через рух за самовизначення та рівні можливості для темношкірих. В’язниці стають рекрутинговими центрами нового покоління політичних в’язнів, натхнених Джорджем Джексоном, якого разом з іншими «братами з тюрми Соледад» судитимуть за звинуваченням у вбивстві тюремного вартового. Набирає обертів жіночий рух за рівні права, який намагається покласти край ставленню до жінки як до істоти другого сорту й відкрити для неї нові можливості. Непопулярна війна у В’єтнамі безкінечно тягнеться, а кількість загиблих стрімко зростає щодня. Намагаючись припинити антивоєнні маніфестації, адміністрація Ніксона-Кіссинджера вдається до дедалі жорсткіших методів проти антивоєнних активістів, що лише погіршує ситуацію. «Військово-промисловий комплекс» став ворогом нового покоління людей, яке відкрито кидає виклик його цінностям: агресії, комерції й експлуатації. Для тих, кому подобається жити в справжню епоху перемін, цей «дух часу» не має аналогів у новітній історії.
СПІЛЬНЕ ЗЛО, СПІЛЬНЕ ДОБРО
Я був заінтригований контрастом між атмосферою анонімності, у якій я жив у Нью-Йорку, і тим почуттям належності до громади та персональної ідентичності, яке я відчував у Пало-Альто. Тож вирішив провести простий польовий експеримент, щоб перевірити валідність цієї різниці. Мене цікавили антисоціальні ефекти, до яких схиляє анонімність, коли люди в оточенні, яке заохочує агресію, думають, що ніхто не може їх упізнати. Беручи як засновок ідею «Володаря мух», ніби маски вивільняють агресивні імпульси, я дослідним шляхом виявив, що «знеособленим» учасникам дослідження було простіше завдавати болю іншим порівняно з тими, хто почувався більш «упізнаваним»[30]. Тепер я хотів дізнатися, що порядні жителі Пало-Альто зроблять у відповідь на спокусу в ситуації, яка провокує вандалізм. Було розроблено польовий експеримент з використанням зйомки прихованою камерою. На вулицях Пало-Альто ми знімали покинуту машину — і, для порівняння, за майже п’ять тисяч кілометрів, у Бронксі, — таке ж авто. Ми припаркували ці цілком пристойні машини на вулицях через дорогу від кампусів Нью-Йоркського університету в Бронксі й Стенфордського університету в Пало-Альто з піднятими капотами та знятими номерними знаками — певними «сигналами до негайної дії», які спокущають громадян до прояву вандалізму. З невидимих спостережних точок моя дослідницька команда спостерігала й фотографувала дії перехожих у Бронксі та знімала їх на приховану відеокамеру в Пало-Альто[31].
Ми ще не налаштували обладнання, як у Бронксі з’явилися перші вандали. Батько швидко віддавав накази: мамі слід обчистити багажник, синові — зазирнути у бардачок, поки він знімає акумулятор.
Потім люди, які проходили або проїжджали повз, зупинялися й тягнули щось із нашої покинутої напризволяще машини, здираючи геть усе, що становило якусь вартість, а відтак почали розбирати на запчастини. За цим епізодом послідував парад вандалів, які методично обдирали і розтягали наше беззахисне нью-йоркське авто.
Журнал Time опублікував цю сумну розповідь про анонімність, що побутує в містах, під заголовком «Щоденник покинутого автомобіля»[32]. За декілька днів ми зареєстрували 23 випадки вандалізму, вчиненого щодо нещасного олдсмобіля в Бронксі. Вандали виявилися звичайними місцевими мешканцями. Всі вони були білі, гарно вдягнуті дорослі люди, які за інших обставин просять поліцію посилити охорону, перестати панькатися зі злочинцями та «цілком згідні» з твердженням анкети щодо необхідності укріплювати закон і порядок. Усупереч очікуванню, лише один з актів вандалізму було здійснено дітьми, які просто віддалися радощам руйнування. Ще більше здивувало те, що все це відбувалося серед білого дня, і нам навіть не знадобилась інфрачервона фотоплівка. Звичка до анонімності не потребує темряви.
30
Це раннє дослідження і теорія знеособлення були підсумовані в розділі: «The Human Choice: Individuation, Reason, and Order Versus Deindividuation, Impulse, and Chaos», 1969 Nebraska Symposium on Motivation, ed. W. J. Arnold, D. Levine. Lincoln: University of Nebraska Press, 1990. — Crop. 237-307. Свіжішу статтю про вандалізм можна знайти в: Р. G. Zimbardo, U. Decay, Vandalism, Crime and Civic Engagement, in Schrumpfende Stadte / Shrinking Cities, ed. F. Bolenius. Berlin: Philipp Oswalt, 2005.
31
Лідером дослідницької команди в Бронксі був аспірант Скотт Фрейзер, а його відповідником у Пало-Альто—Еббі Еббесен.