Викриття привели до формальних розслідувань зловживань у тій в’язниці та в інших військових в’язницях, де відбували термін полонені. Дії Дарбі загалом зупинили тортури та насилля і привели до значних змін в управлінні в’язницею Абу-Ґрейб[580].
Але не всі вважають, що Дарбі вчинив правильно. Для багатьох, навіть у його рідному місті в Аллеґанських горах, привернення уваги до цих зловживань називали непатріотичним, антиамериканським, навіть у чомусь зрадою. «Герой подвійних доносів» — так звучав заголовок газети New York Post. Навіть ті, хто не гнівався, дивувалися, чому його називають героєм, бо ж він лише звичайний хлопець із бідної сім’ї, посередній учень, над яким навіть знущалися у школі. Вчитель історії зі старшої школи Дарбі і його тренер з футболу, ветеран В’єтнаму Роберт Евінг, красномовно підсумував такі реакції:
Деякі люди засмучені тим, що він зробив — видав товаришів — і також тим, що сталося із тими контракторами, із відтинанням голів. Вони можуть сказати, що те, що робили охоронці, блідне у порівнянні. Але... якщо ми як країна, як культура віримо у певні цінності, то неможливо пробачити таку поведінку. Якщо я коли-небудь побачу його ще раз, я скажу, що дуже пишаюся. Коли мине час, більше американців теж зрозуміють це[581]. Я допоміг організувати надання Дарбі офіційної Президентської Подяки від Асоціації американських психологів у 2004 році. Він не зміг прийняти цю нагороду особисто, бо він сам, його дружина та мати, перебували під військовим захистом впродовж кількох років через велику кількість погроз, які отримували. Дарбі нарешті визнали національним героєм, коли він отримав нагороду ім. Джона Ф. Кеннеді за відвагу 2005 року. При нагородженні Керолайн Кеннеді, президент Фонду бібліотеки Джона Ф. Кеннеді, сказала: «Люди, які можуть взяти особистий ризик задля національних інтересів і підтримувати цінності американської демократії, мають отримати визнання та заохочення в усіх гілках уряду. Наш народ у боргу перед спеціалістом Армії Сполучених Штатів Джозефом Дарбі за те, що він стояв на своєму — на принципах, які ми сповідуємо як нація».
Виклик авторитетам не має статі: жінки, як і чоловіки, можуть викривати злочини та несправедливість. Журнал Time у 2002 році вшанував таких жінок у виборі «Осіб року» за гідне протистояння масштабному шахрайству великих корпорацій і некомпетентністю ФБР. Синтія Купер, внутрішній аудитор у компанії WorldCom, відповідала за викриття шахрайської бухгалтерської практики — приховування 3,8 мільярда доларів. Після місяців детального розслідування, яке вона часто проводила ночами, щоби ніхто не помітив, Купер і команда викрили шахрайство, що спричинило звільнення та висунення обвинувачень верхівці компанії[582].
Шерон Уоткінс, віце-президент успішної корпорації Enron, також розкрила величезну корупцію у своїй компанії. Там підставляли дані у звіти, щоби створити враження великого успіху та приховати падіння. Колись серйозна бухгалтерська фірма Артура Андерсена також виявилася причетною до великого скандалу[583]. Адвокат зі штату ФБР Колін Роулі викрила Бюро, його неспроможність відреагувати на заяву її відділу, в якій вона просила перевірити осіб, яких ідентифікувала як потенційних терористів. І вони справді виявилися тими, хто був долучений до змови терористичної атаки 11 вересня 2001 року. «Ці три жінки, які мають звичайну манеру поведінки, але надзвичайний дух і чуття» дуже ризикували, кидаючи виклик авторитарному осердю корпорацій[584].
ЧОТИРИВИМІРНА МОДЕЛЬ ГЕРОЇЗМУ
На основі концептів сміливості та прикладів героїчної поведінки, показаної тут, може бути згенерована елементарна модель героїзму. У межах загальної мотиваційної системи конкретної людини героїзм може бути описано на трьох осях: тип ризику/самопожертви, стиль залучення чи підхід, завдання. Вісь «Тип ризику/самопожертви» на одному кінці має фізичний ризик, а на іншому — суспільний ризик. Подібно, напрямна «стиль залучення чи підхід» має на одному кінці активний (доблесний) підхід, а на іншому — пасивний (стійкість). Третій вимір, «завдання», представлений як служіння життю чи служіння ідеалові. Хоча вони синонімічні з деяких точок зору — служіння життю це також благородна мета — розділення є важливим у цьому контексті. Перші три виміри цієї моделі зображено на ілюстрації. Четвертий ми додамо пізніше.
581
Н. Rosin, When Joseph Comes Marching Home: In a Western Mountain Town Ambivalence About the Son Who Blew the Whistle at Abu Ghraib.
582
S. Pulliam, D. Solomon, How Three Unlikely Sleuths Exposed Fraud at WorldCom,
583
M. Swartz, S. Watkins,
584
R. Lacayo and A. Ripley, Persons of the Year 2002: Cynthia Cooper, Colleen Rowley and Sherron Watkins,