Ми вийшли з нашого старенького всюдиходу. Я погладила його, бідного, вибачилась за вимушену зраду… Гел, скривившись, його напевне дратувало моє блазнювання.
Солдати ввічливо нас обшукали, особливо мене. Я ледь не вдарила того, з приємним добрим кирпатим обличчам і суворими холодними очима, котрий надто довго обмацував моï ноги. Та подивившись йому в очі зрозуміла, він і справді шукає зброю. І я відчула ніби навколо мене стискається простір. Потім ті солдати щось шукали у нашій осиротілій машині. Напевне зброю, чи ще якісь секрети.
Після обшуку чоловяга у синьому аж надто ввічливо запросив нас до своєï блискучоï червонох машини, де як він пояснив нам буде зручніше зачекати на офіційний державний супровід, тим більше з нами хочуть познайомититись дуже поважні люди. Ситуація щохвилини погіршувалась. Чому ïм було нас просто не вбити, якщо вони насправді знають хто ми?
— Хіба ми не можемо самостійно доïхати до міста? Адже про зустріч домовились з міністром навколишнього середовища? — з наïвним виразом обличчя запитав мій брат у рудого.
— Відповідати на ваші запитання не в моïй компетенціï. Та скажу вам, що ми, як господарі цієï планети, дбаємо аби ваше перебування у нас було беспечним. А якщо ваша машина розсиплеться прямісінько на дорозі, як ми це зможемо пояснити Володарю Коаліціï? - і велетень почав сміятися, його підтримали великі солдати.
Нам, чомусь, не було смішно.
А я от, не розумію, двох речей: чого ми чекаємо, і що робити далі? Так, нас мали зустріти на цій дорозі, але ж не солдати з автоматами… Ми повинні були потрапити до міста, і три дні працювати з місцевими екологами. Нам обіцяли надати графіки атмосферних змін, дані складу повітря і проби ґрунту, а серед тих всіх паперів й інформаційних носіïв мав бути саме той пакет, заради якого ми сюди прилетіли. А ще місцеве міністерство навколишнього середовища дуже б зраділо, дізнавшись, що наш космічний катер вийшов з ладу і лежить металобрухтом у лісі, бо вони мусять дати нам гроші на пассажирський корабель до Ракірли.
На разі нам не залишалося нічого іншого як підкоритися, сісти у червону машину.
На великому, наче диван, задньому сидіні, я відчула себе зовсім маленькою і беззахисною. Я розуміла що моє мисленне скиглення тільки псує мені настрій, нічого не відбувалось, непорозуміння і все. Потрібно було заспокоïтись, я скинула мокрі мокасини, залізла на той диван з ногами, вмостилась зручніше, загорнула замерзлі ноги у плащ. Брат не переймався передчуттям небезпеки, нахабно ліг на м'яке сидіння, поклав голову на моï коліна. Я погладила його довге волосся. Він смішно замуркотів, наче кіт.
Рудий чоловяга у синьому, сів на місце водія, з цікавістю розглядав мене у дзеркальце заднього виду. Погляд його був масний неприємний зверхній, ніби він тримав нас під прицілом, та загалос так і було нас і справді тримали під прицілом, тільки автоматники.
Аби не думати на скрутністю нашого становища я спробувала розібратися з ситуацією. Ми опинились на цій планеті, тому що члени місцевоï опозиціï, яка вже рік усунена від влади і наразі є підпільною організацією, ризикуючи життям, зібрали компрометуючі матеріали на діючу владу, аби попередити про щось Володаря Ракірли. А Володар Ракірли, нещодавно надіслав до Ради Пяти Галактик офіційне рішення вийти з галактичного формування.
Але чому Ракірла так легковажно наважилась вийти з-під захисту Ради коли у космосі останнім часом зовсім не спокійно? Адже крім потішних парадних загонів, на цій планеті нема і ніколи не було діючоï арміï. Захищала саму Ракірлу і ïï колоніï армія Ради.
Є чутки що Ракірла фінансує армію планети Копроконе. Невже копроконські військові з ïх примітивною технікою взмозі захистити Ракірлу з колоніями? Чи сучасною бойовою технікою армію Копроконе забезпечить сама Ракірла? Але я не чула щоб хтось купував достатньо зброï і бойовоï техніки у цей регіон офіційно.
То що ж може бути у тому пакеті? Хіба що достовірні факти, що влада Копроконе готує захопленяя Ракірли, а з нею і ïï колніï? Маячня… лише один корабель з патрульного флоту Ракірли рознесе до біса планету Копроконе, а служби орбітальноï охорони не помітять його навіть на орбіті.
Тоді що? Чому таємна служба Володаря найняла калтокійців? І це тоді, коли між владою Ракірли і владою Копроконе такі дружні, партнерські відносини. Невже у влади Копроконе є спільники на вищих постах таємноï служби Ракірли? То що хтось з наближених до Володаря готує переворот? А до чого тут калтокійці?.. Це вже мене занесло. Ми ж найманці. Нас і наймають. Яле ж коли Ракірла вийде зі складу Ради, нас можна використати і для перевороту, тільки б заплатили як належить. Чи хочуть якимось чином підставити? Треба затриматись тут і усе дізнатись. Ми все ж таки найманці, у мирний час працюємо і миротворцями і диверсантами і шпигунами, навіть охоронцями, нам ніби ні до чого знати чому нас наймають у такій справі, а з іншого боку ми мусили ознайомитись з тими документами, бо інформація іноді дорожча за гроші.