— Кет, на зв’язок.
Перевірити стабілізатори. Працюють. Повернути модуль, зірка під ногами. Перевірити конфігуратори. Стоп!
— Семмі, збери вирвані двері й зачини їх на кухні!
Почувши стукіт зачинених дверей, перевірив конфігуратори. Все працює, з’явилася гравітація.
— На зв’язку Лео.
— Кет, я втратив орієнтацію і не знаю, де ти. Привід відновлений і зараз вручну будемо йти від зірки на 2-х g, більше не витримаємо. Цей канал зв’язку буде маяком. Відповідай, скільки часу пройшло з моменту катастрофи і чи бачиш ти нас?
— Лео, пройшло сорок три хвилини. Вас ще не бачу, але в будь-якому випадку знайду.
— Дякую, моя розумнице. До зустрічі, Кет. Не наказую, а прошу: постарайся врятувати Семмі. Я хапнув занадто багато.
— Добре.
Лео відчув, що в модулі дуже жарко. Не працює кондиціонер і регенерація.
— Семмі!
І треті двері спочили на кухні. Додалося звуків, але почуття прохолоди не прийшло. Шкіра пашіла, нудота, проте втоми поки що не відчувалося. Роздягнувся догола і знову сів у крісло.
— Семмі, знайди собі місцинку. Даю повну тягу.
Поруч із кріслом мовчки лягла величезна, до плеча, голова й скосила око на Лео. Він повернувся до Семмі, напівобійняв його і прошепотів:
— Все буде добре, малюче.
Час його, схоже, вичерпався. Свідомість зникла. Кет знайшла їх лише за десять годин. Біля самісінького шлюзу лежав Семмі, згорнувшись клубком, і всередині цієї живої гори був Лео, дбайливо закритий з усіх боків лапами, хвостом і тілом звіра. Обидва живі, але без свідомості.
Згідно наказу, Кет відмила Лео, упакувала в прозорий технічний гель і помістила в камеру анабіозу. Зняти біокопію не вдалося, сканер відмовив. Семмі перенесла в другий ангар і, зібравши воєдино всю штучно-інтелектуальну мужність, ввела протектор «Радикал», попросту очистку.
За тиждень симур почав подавати ознаки життя, за два вже ставав на ноги при 0,5 g. Могутній організм маловивченої істоти зміг побороти позамежну дозу радіації. Чи допомогла йому очистка, складна високоорганізована регенеруюча плазма, невідомо. Адже призначена вона тільки для одного виду, для ханнів. Змінився тільки колір шерсті, з м’якого попелястого став багряно-червоним.
Семмі почав потроху їсти, і за місяць майже прийшов у норму. Якщо вважати нормальним те, що весь час він проводив біля прозорої перегородки, за якою стояв саркофаг Лео. Ось так і опинилась загубленою в просторі дивна група: машина, тварина і розумний в анабіозі. Чи випадково?
Розділ 2. Історія Кет і Семмі
Голос для Семмі
Кет завжди була зайнята роботою. Вона потроху відновлювала контроль за катером, вела постійні спостереження і вимірювання. Зуміла оживити приймачі системи прямого зв’язку і вичавити дальність 50 парсек. Крихти, звичайно, до крейсера вдесятеро далі. Але все ж... Часто створювала аватару і намагалася розмовляти з Семмі.
А що таке Кет? Бортовий комп’ютер для управління катером, точніше для власне управління, контролю і обслуговування всіх систем, управління додатковими пристроями, системами і лабораторіями. Саме Кет об’єднує всю розрізнену купу металу в єдиний організм — розвідувальний катер. Спеціально для подібних завдань ханни побудували машину з об’єктно-орієнтованим процесорним блоком, доповнили її нечіткою логікою і самонавчанням. Серія катерів і керуючих машин вийшла дуже вдалою і довгоживучою, а Кет функціонувала вже понад 400 років, змінивши кілька пілотів.
Чи були пілоти друзями Кет? Важко сказати. Треба спочатку визначити поняття «друг». Занадто різна швидкість сприйняття, інша логіка та мотивація вчинків. Чи мала Кет друзів взагалі? Важко сказати. Але відомо, що катери підтримують між собою зв’язок, й іноді обмін йде без видимої причини. Причому спостерігається явна нерівномірність обмінів, з кимось значно частіше, ніж з іншими. А при шлюзуванні на крейсері катери самі обирають паркувальні ангари. Чи можна це назвати дружбою? А що таке дружба?
Вона нічого не могла забути і прохання Лео врятувати Семмі також. А як? Незважаючи на фізичне одужання, психологічний стан Семмі погіршувався. Все рідше він відходив від скляної стіни Лео і все менше рухався. Кет знову й знову поверталася до останньої розмови з Лео і аналізувала кожне слово. Що таке прохання? Це не є прямим наказом. Але якщо це не наказ, то що означає «постарайся врятувати Семмі?» Немає певної процедури і алгоритму. Значить, треба вибрати алгоритм з уже існуючих або розробити новий. А як розробити новий? Необхідні критерії. Вона почала підбирати критерії.
Що таке Семмі? Біологічний об’єкт. Що необхідно для життєдіяльності біологічного об’єкта? Насамперед життєве середовище: відповідна газова атмосфера та їжа. Це є, але життєві параметри падають. Що ще? Щось понад фізіологією. Семмі розумний, безумовно. Він прекрасно розуміє мову. Що важливо для розумної істоти? Мотивація. Мета. Заняття.
Кет так і не усвідомила, що саме в цей момент вона перетнула хитку грань синтетики й розуму. Вона прийняла самостійне рішення.
Отож якось одного дня Кет сказала:
— Семмі, мені потрібна твоя допомога. Допоможи навести лад у вантажних відсіках.
Проста робота дала свій результат. Прибирання дальніх відсіків відривало Семмі, нехай і ненадовго, від скляної стіни. Подальший аналіз взаємин Лео і Семмі дав несподіваний результат: пілот рідко звертався до симура по імені, частіше використовуючи різні епітети: пестливі, іронічні, підбадьорюючі. Семмі це явно подобалося. І Кет не відразу, але зрозуміла, що так проявляються емоції живих розумних істот.
А за декілька днів:
— Кошлатий, ти дуже добре розумієш усну мову. Це так?
Подив і ствердний кивок.
— А читати ти вмієш?
Кивнув теж ствердно, але із затримкою.
— А писати?
Мовчання.
— Ніколи не пробував?
Знову ствердно.
— Спробуємо?
Семмі здивовано втупився в Кет, всім своїм виглядом запитуючи: «А як?» Голосові зв’язки Семмі непридатні для мовлення, але пальці п’ятипалих лап дуже рухливі. Залишилося тільки придумати перехідник-браслет на верхню частину п’ястука і систему кодування. За пару днів маленькі безмозкі роботи-маніпулятори, що залишились у Кет, зробили перший браслет, на вигляд страшненький, але робочий. Браслет ліг на п’ястук і шерстинки, химерно вигнувшись, обхопили його краї й зафіксували. Семмі ворухнув лапою і на навчальному моніторі побіг хаотичний набір символів.
— Не поспішай, Семмі! Дивись на таблицю і видавай послідовно по одному символу.
За тиждень Семмі цілком пристойно писав, але з купою граматичних помилок. І тоді Кет влаштувала Семмі справжній сюрприз, увімкнула синтезатор мови для простого тексту, який набрав Семмі.
І тоді проскрипів іржавий металевий голос:
— В рубці Кет і Семмі.
Симур аж підскочив від несподіванки. Але Кет його заспокоїла і все пояснила. Разом вони підібрали тембр і забарвлення голосу. І в катері зазвучав новий голос. Бас, звісно. Густий, насичений бас.
Потім були інші, більш досконалі варіанти браслета, але перший зразок на праву лапу дбайливо зберігається Кет у сховищі найцінніших знахідок експедиції.
Навчання
Нові можливості суттєво пожвавили атмосферу замкнутого простору катера. Семмі подобалося чути свій голос, а Кет нарешті знайшла співрозмовника.
— Хвостатику, у тебе забагато граматичних помилок. Хочеш навчитись мові ханнів?
— Звичайно.
Навчання пішло несподівано швидко. Початкова школа (мова і основи наук), розрахована на чотири роки, пройдена за півроку! Для себе Кет відзначила, що Семмі віддає перевагу не точним, а аморфним (з її точки зору) наукам з групи гуманітарних. Він непогано малював, і Кет зробила йому комплект кольорових маркерів відповідного розміру.
Наступний рівень навчання, розрахований на шість років, предмети за вибором. На цей раз Семмі вибрав базові технічні курси, загальну планетологію і мистецтво (прикладний рівень). Кет виклала Семмі всю збережену інформацію про планетогенезис і все, що збереглося про форми і методи образотворчого мистецтва раси ханнів. Він проковтнув усе, а рівень пройдено за два роки.