Выбрать главу

- Я не огневик... – втраченим голосом сказав чаклун.

Ящір витріщив очі, хоча і так вони у рептилії були на викоті.

- Як не огневик? Ти не жартуєш?

- Ні...

- Хм... кумедний вийде експеримент. Загалом я постараюся тебе не вбити, вливаючи свою магію, але...

- Мені все одно... – жоден мускул не здригнувся на спотвореному обличчі.

Ящірка уважно придивилася до опонента. Похитала головою.

- Та не впадай у відчай, не все так погано, як здається. Починаю. Поговорити і потім встигнемо.

Спритно видершись хлопчикові на спину, ящір поклав величезну голову йому на праве плече. Передні лапки рептилії вперлися в лопатки, задні залишилися висіти разом з хвостом уздовж тіла носія. І почалося злиття. Магія вогню зіткнулася з магією смерті. Дві сили зливалися в одну, створюючи нову ні на що не схожу силу, що дає життя і приносить смерть. Ящір проводив злиття дуже обережно, щоб не знищити свідомість носія. Потроху сплавляючи нерви і судини, поєднуючи тканини і матерії, вогненний елемент розчинився в своєму новому тілі.

Протягом усієї процедури хлопець смикався як від розряду, м’язи зводило і крутило, але ні звуку не почули стіни білосніжного особняка. Коли від ящірки на тілі чарівника залишився червоний контур, хлопчик відкрив очі. Вогняне полум’я замінило очне яблуко.

- Тепер можна і тіло до ладу довести... – глибокий оксамитовий голос рознісся по будинку, господар повернувся. – Перш за все, напевно, помити...

Важко піднявшись, Фір пройшов погойдуючись у ванну кімнату. Іноді, навіть трохи завалюючись на стіни. Гаряча ванна освіжила тіло, прояснила покручений мозок. Лежачи у воді, Фір потихеньку відновлював фізичну форму свого носія, почавши з обличчя. Скляне дзеркальце, що зависло в повітрі перед ним, відобразило симпатичне обличчя, перекреслене моторошним шрамом, немов розірваний портрет. Акуратно, зрощеними не скрізь правильно, пальцями, прикрашеними зламаними нігтями, вогненний чорнокнижник почав виправляти образи минулого. Шрам став вирівнюватися, згладжуватися кромка.

Через всю праву половину обличчя за течією каліцтва потягнувся тонкий квітковий орнамент чорного кольору, який сховав залишки шраму. Волосся змінило свою фактуру, стало довгим до попереку, абсолютно рівнім і чорним як ніч. Раніше чарівник мав коротку стрижку як всі адепти храму учнів. Тіло зазнало ряд змін, ключовим з яких стало вирівнювання всіх погано або неправильно зрощених кісток і сухожиль. Уламки нігтів перетворилися на подобу пташиних кігтиків, рівні, ідеальної форми, від крапельок води блищали як рожевий кварц на сонці.

Виплив з уже порядком охолодженої води гарний молодий чоловік з чорним татуюванням на обличчі, яке надавало хлопцеві шарму, і червоним малюнком на мускулистій спині, що зображує ящера. Пильно оглянувши себе в дзеркало, що займало всю стіну ванної кімнати, Фір залишився вкрай задоволений.

- Подивися, який ми красунчик, чорний маг. Сподіваюся, ти скоро вийдеш зі ступору. Мені ж цікаво, хто ти, як думаєш, що вмієш. Прочитати, то я прочитав тебе, але все ж, мені потрібна не бездумна лялька, а... – елементала перервав крик з передпокою-вітальні.

- Фір, виходь!!! Не ховайся, я тобі дуже співчуваю. І обіцяю, що не кину!!! – голосно, як може тільки вітер, кричала Венді, елементал повітря. – Ну, Фірчик, ну виходь!!! Я тут і хочу тебе... побачити хоча б. Моя носійка вже бачила твоє тіло, я обіцяю не гиду... – договорити вона не встигла.

Фір явив себе дівчині, плавно відкривши двері, що з’єднували вітальню з цокольним поверхом, де була розташована ванна. Граціозно рухаючись, він не забував витирати м’яким махровим рушником розкішну шевелюру. Для нього це було справою принципу, адже магією він міг висушити волосся за дві секунди. Взявши з каміна гребінець зі срібною ручкою і присівши на край диванчика, де вже сиділа з відкритим ротом подруга, Фір продовжив свою справу з укладанням волосся. На ньому красувалася біла хламида з червоним візерунком по окантовці, і вільні штани, котрі творили ефект спідниці.

- І тобі привіт, гарнюня. Скучила? – солодким голоском простягнув хлопець.

Дівчина тільки кивнула. Намагаючись впоратися з собою, вона похитала головою з боку в бік.