- Фір, Валентин – один з кращих лікарів. Він врятує Еміля... – почала Вітра.
- А чому не найкращий? Чому тільки один з кращих?
- Тому, що кращій лікарці не варто знати, що Еміль на межі, і готовий повернутися до своєї володарки. – Іс відповів за всіх.
- Моранна? Ця стерво жива ще?..
- Так, брате. І все ще ненавидить Ема, – пояснив Вольтер.
- Я хочу бути з братом, коли він прийде в себе...
- Залиш ти його в спокої! Май совість! Він що, мало пережив через тебе?! – зірвався Вольтер.
- Не зрозумів?.. – Фір втупився на інших елементалей здивованими очима. – В сенсі?
- Фір, ми подумали... Загалом, Еміль, коли прокинеться, навряд чи буде пам'ятати хоч що-небудь з минулого життя. І... ми в загалі вирішили зробити йому нове майбутнє... Тобто переписати минуле... – остаточно заплуталася в поясненні Венді.
- Коротше, Анжеліка і Сергій згодні стати для нашого експериментатора батьками. У них був син віком як Еміль в ту фатальну ніч. Тому збереглися фото тощо.
- Легенда виходити краще не придумаєш. Нехай хлопчисько дізнається, що таке справжня сім'я, – небагатослівний Іс видав тираду, розвернувся і пішов, просто і не прощаючись.
- Я сам можу замінити йому батька...
- Ні, Фір. Він має право на щастя. Поруч з тобою він швидко згадає все ...
- А якщо він і так не забув?.. – перебив пояснення подруги елементал вогню.
- Забув. Можеш не сумніватись. Так ось, він згадає все, а уяви, що з ним буде, коли він зрозуміє, що більше не чарівник...
Вся компанія задумливо дивилася на сліди спецмашини.
- Кроль! – несподівано для всіх покликав Фір. – Виходь, я тобі нічого не зроблю!
Через хвилину на галявину весь в снігу вийшов колишній учень Еміля, обтрушуючись і з побоюванням озираючись.
- Фір, я мав це... – почав він.
- Я знаю, це було необхідно. Давай контракт.
- Який контракт? – здивовано подивився Нік на потенційну загрозу своєму здоров'ю.
- Еміль хотів записати нас до лав твого ордена. Так що давай, що там потрібно підписати, – спокійно, ніби не знаючи, що саме Кроль відібрав магію у його носія, вимовив вогненний дракон.
Чоловік порився у внутрішніх кишенях своєї куртки, виловив пом'ятий листочок.
- Перепрошую, договір трохи пом'явся...
- По фіг, – Фір власним нігтем проколов вказівний палець правої руки і, вихопивши пом'ятий папірець у Ніка, поставив свій кривавий відбиток внизу списаної сторінки. – Тепер забирайся і постарайся мені на очі не потрапляти.
Кроль мовчки відкрив портал, у нього двері вийшли чорного кольору на відміну від аналогічної магії Еміль-Фіра, і пішов.
- Що б ви не придумали, я все одно буду неподалік від брата, буду захищати і піклується про нього, – вогненний дракон злетів настільки швидко, що елементи просто не встигли нічого сказати або зробити.
- Не сумнівалася в хлопчиську, – посміхнулася Вітра Вольтеру.
- Угу, але принаймні, Емілю нічого не загрожує. Фір не стане лізти в його життя. А так, після енної кількості років, можливо і наш спільний друг зможе знову користуватися чарами...
- Якщо, звичайно, воно йому буде треба.
- Прекрасна погода, чи не так? – повів у бік розмова Вольтер. – Скоро сніг піде. І... потрібно трохи прибрати сліди на галявині.
- Ось за що я тебе люблю, так це за практичність. У Віоли кращий в світі батько!
- Я ось подумав... точніше Фір наштовхнув на думку, а чому ми самі не можемо стати Емілю батьками?.. – вишукуючи з повітря воду, вимовив Вольтер.
- Тері, ти сам знаєш причину. Не треба ятрити минуле. Віолка ще маленька і навряд чи вона стримається, і буде мовчати про справжню природу свого названого брата... – з сумом в голосі прошепотіла Вітра.
- Так, ти маєш рацію. Анжеліка і Сергій будуть йому кращими батьками.
- Та й людській дитині старший брат не завадить.
- Якій, перепрошую, дитині?
- Анжеліка вагітна, у них буде дочка. Так що нудно Ему точно не буде!.. – посміхнулася Вітра, розкидаючи по галявині, тільки що створені сніжинки. Правда парочка як завжди на своїй хвилі натворили сніжинок у вигляді сердечок, поцілунків і посмішок.