Ми з Інгою знову перезирнулися, цього разу вже не хвилюючись — помітить він чи ні. «Хворий…» — тепер уже знизав бровами я. «Отого найменше чекала» — ледь помітно хитнула головою Інга.
— Населення Землі було повністю знищене, — плів далі Марк, не переймаючись нашою оцінкою. — Майже повністю. Вони залишили дослідні партії землян не більше кількох тисяч — свого роду розсадний матеріал, і за допомогою генетичних перетворень створили нове населення, яке і живе зараз на нашій планеті. Флоїди — надзвичайно сильна цивілізація з високим рівнем науки і технологій. Вони створили раси — чорних, білих, жовтих, утворили нації, змінили розташування внутрішніх органів, вплинули на розумовий рівень, сферу емоцій і багато іншого. В результаті цього за короткий час Землю заселили люди, у яких залишилось мало що спільного з їхніми пращурами, і які є генетичними мутантами — настільки зміненими, що… — він лише розвів руками, — що це повністю влаштовує цивілізацію флоїдів і не становить їм найменшої загрози.
Ми мовчали не те щоб у розгубленості, просто не знали, що кажуть у таких випадках. Я особисто не міг збагнути, як тепер поводитися. Ніяково почуваєшся, коли змушений сказати хворому на голову, що розумієш, що він не сповна розуму. У цього ж, обтяженого понадцінними ідеями, крім усього була зброя і неабиякі навички головоріза, а на додаток розуміння, що ми йому украй потрібні, як і він нам.
— Нормально, — зрештою скривилася Інга. — Рада була вас зустріти. Так би жили ми, Володю, і не знали б, що мутанти.
— Та ні, ви якраз не зовсім, — заперечив Марк. — Ви якраз не належите повною мірою до тих, хто зроблений за зразками флоїдів. Коли остаточно стало відомо, що землян чекає поразка, у залишках нашої цивілізації було створено комітет порятунку, який змістив законну владу, котра стояла за боротьбу до останнього, і прийняв єдино правильне рішення. Населення Землі на той момент було в основному винищено і у кількох точках земної кулі, фактично, на кожному материку флоїди вже створили генетичні станції, які з дослідних партій землян продукували нове населення — те, що потім безкінечно воюватиме між собою, сповідуватиме різні релігії, створюватиме різну культуру. Вони виводили тих, які встановили потім владу грошей, культ насилля — усе те, що ніколи не дасть теперішнім землянам досягнути розвитку, який би міг загрожувати цивілізації флоїдів. І розуміючи відсутність найменшого шансу на перемогу, комітет порятунку заклав власну генетичну станцію, на якій з добровольців було створено клони людей, подібних за багатьма ознаками новим землянам — тим, яких тепер сотнями тисяч продукували флоїди. Для чого… — Марк зітхнув, збираючись з думками. — Земна поверхня надзвичайно велика і важко на такому просторі відловити механічно усіх корінних землян. За розрахунками флоїдів їх узагалі не мало залишитись жодного. Основною відмінністю новостворених флоїдами людей, звісно, було не протилежне розташування органів — це другорядне. Властивості мозку — ось що мало вирішальне значення. І після закінчення основних перетворень флоїди збиралися запустити систему сканерів, які відсканували б сто відсотків поверхні Землі і зафіксували б усіх до єдиного, хто залишився зі старих землян. Одразу б їх знищили. Тому комітет порятунку розробив програму власних генетичних перетворень, на відміну від тих, що робили флоїди, — зворотніх. Цих людей можна було б повернути до нормального стану, тобто не їх, а їхніх дітей. Матриця, програма цих зворотніх перетворень була надійно захована. Зробити вдалося небагато. Сили флоїдів прорвали останню захисну лінію і все довелося одразу згорнути. Часу на досконалу розробку цього проекту не було, тому досягнути вдалося лише найнеобхіднішого — перетворень мозку. Розташування внутрішніх органів у створених землянами власних мутантах залишилося тим самим, що полегшило завдання флоїдам пошуку тих людей — нехай їх тепер не брали сканери, дія яких будувалася на фіксуванні імпульсів нейронів головного мозку з відстані, тим не менше, розрізнити їх ставало можливо, адже усі їхні теперішні земляни були з лівим розташуванням серця, наші ж так і залишилися з правим.
— Послухайте, а навіщо усе так складно? — не витримав я, мимоволі стежачи за його розповіддю. — А не легше було отим, ну, фруїдам, просто винищити усіх? І забрати наші земні багатства? Навіщо стільки головного болю? Створювати нове населення… Для чого?