— Навіщо ви так? — заперечив Марк. — Якщо це для вас має принципове значення, існують інші шляхи, хоч цей, звісно, найпростіший. Є штучне запліднення, коли у вас беруть лише яйцеклітину…
— А ключа від квартири?! — скочила на ноги Інга. — Шановний, за вами дурдом плаче. Та я вам сечі на аналіз не дам, не те що яйце…
— Секунду! — я здійняв обидві руки, стаючи між ними. — Почекайте, не кричіть, є одне запитання.
— Тебе не будуть ґвалтувати, — переключилася на мене Інга. — І не забиратимуть потім дитину для якихось експериментів. Тобі в гіршому випадку дадуть бабу другого сорту, яку накажуть трахнути, а що і де робитимуть твої діти тобі й так байдуже!
— Чого ти мене ображаєш? — скипів я. — Замовкни! Ніхто нікого не ґвалтує. Ти висловилася? У мене також є до нього запитання. Почекай, не психуй. І я маю право голосу.
Вона важко дихала, а я заспокоївся і продовжив:
— Гаразд, Марку, а скажи мені таке. Усе це сталося, ти кажеш, близько чотирьохсот років тому. А як же історія? Ти мене вколов знанням історії, а я також запитаю тебе: а як же те, що було раніше? До втручання цих, фруїдів…
— Флоїдів, — терпляче стояв на своєму Марк.
— Гаразд, флоїдів. А як же запорозькі козаки, Османська імперія? Це я так, у вузькому розумінні. Я ж був по музеях і на власні очі бачив тюрбани, гармати, ятагани. Га? А фортеці, що залишилися до наших днів, а візантійські багатства, а розкопки? А стародавні Греція та Рим? Єгипетські піраміди? Ацтеки та майя? Це ж достовірно відомо!
— Я тебе розумію, — він підняв руку. — Усе це було створено заднім числом. Ти не можеш втямити, що таке високорозвинута цивілізація. Ти не знаєш на що вона здатна, тому що сам перебуваєш у первісному стані, порівняно з ними. Ну скажи, індіанець майя у п’ятнадцятому сторіччі міг би зрозуміти, що таке комп’ютер? Міг би повірити, що його створять? От і тобі важко таке збагнути. Вся ваша історія, культура, як ти кажеш, «Греція та Рим», були створені флоїдами штучно і подаровані вам. Створені, наче комп’ютерна гра і вписані у пам’ять мутантів. Свого роду псевдо. Користуйтеся. Для цивілізації, яка здатна здійснювати цілеспрямовані генетичні перетворення, це дрібниця. Ваша справжня історія як нових землян якраз і починається з часів запорозьких козаків, як не дивно. Ось тоді, коли нас завоювали флоїди, почалася ваша справжня нова історія. Це вони зробили і козаків, і турків, і шляхтичів і усіх інших, кого не було до цього, адже до того часу були тільки земляни. І все, що ти називаєш історією, їм довелося написати заднім числом. Так що справжньої своєї історії ви знати не можете.
— Маячня… — видихнула Інга, більше не здатна стримуватись. — Я не лікар, але здається, це шизофренія… або щось на зразок того.
— Шизофренію і усе, що «на зразок того», — у тон їй заявив Марк, — вам подарували разом з новою історією. У землян цього не було.
— Вовчику, дай мені, будь ласка… — Інга потяглася за пляшкою, з якої годину тому відпив я. — У мене щось голова розболілася.
— Гаразд, — сказав я, подаючи віскі. Марк лише провів пляшку очима. — То ті, хто схопили нас, флоїди? Вони можуть приймати людську форму?
— Ні, — посміхнувся Марк. — Флоїди не можуть набувати нашої форми. Їх взагалі на Землі наразі немає. І, можливо, не буде. Вони вже зробили свою справу. Тим паче, Міжгалактична асоціація тепер знає про відкриту нову ділянку галактики, до якої належить Земля, їй надали дані про міжпланетні системи, що існують у цьому напрямку. І тепер присутність тут флоїдів забороняють чинні конвенції. Та їм і не треба. Вони пустили земну систему на самокерування. Побудова нашої нової, скажімо так, цивілізації забезпечує її довготривалий розвиток у тому напрямі, який цілком влаштовує флоїдів. До того ж, існують мутанти, генетично програмовані на знищення тих корінних землян, ступінь яких наближається до першого. Люди ці, як правило, працюють у силових структурах своїх країн. Усі «аномали», такі як ви, під контролем цих служб. Якщо вони не становлять небезпеки — їх просто не чіпають.
У нього, цього Марка, відповідь була на все. До того ж така, що важко причепитися, знайти якісь суттєві аргументи проти. Але я у цій грі захопився не на жарт.
— Скажи, Марку, але ж ми розвиваємось. Якщо вірити тобі, після того, як на Землі попрацювали флоїди — ми на конях з шаблями скакали. Так? А тепер, дивись, уже в космос вийшли. Скоро знову піднімемося до них. Який сенс було…