Здавалося, старий знепритомнів, але за мить продовжив із заплющеними очима:
— Я мав вигадати ще щось. Мине кілька років і міф про «досконалого солдата» почне забуватися. А щоб цього не сталося, йому потрібне якесь підтвердження…
— Так ось для чого вам знадобився я… — обличчя моє збоку, напевно, зараз висловлювало прозріння. — Ось що на мене, виявляється чекало…
Стенлі не розплющив очей. Його не цікавив мій погляд.
— Але ж я генетично зовсім інший! І обличчям не схожий! Що ви замислили? Що хотіли зробити зі мною?!
Та Огарьов не звертав ні найменшої уваги на мої вигуки.
— І яким же було моє здивування, коли той, кого ти звеш Марком, почав мене шукати! Так, за легендою, я був його наставником, його батьком і мав подбати про продовження нашої династії справжніх землян. І у нас існувало багато обумовлених шляхів як знайти одне одного у разі, якщо б ми загубилися у багатомільярдному натовпі створених флоїдами мутантів. Як же я здивувався, коли побачив його пошуки! Це означало, що він зумів видертися. Що з якоїсь причини не спрацював знищувальний пристрій і він живий, пройшовши неймовірним чином крізь зграї тих, хто мав його взяти. Проте могло статися й дещо інше, адже розвідник завжди має враховувати найменшу ймовірність. Його могли взяти живим і тепер, можливо, Марк працював на Пентагон або ж був просто приманкою для мене. Міг він до чогось дійти й сам і тепер розшукувати мене з однією метою — спитати за свій провал. Як одне, так і друге для мене означало кінець. Тому я так довго зважував і вагався.
— Я хочу знати, як ви мене знайшли і що мало зі мною статися, — повторив я.
— Насправді ж усе склалося не так погано, — вів далі Огарьов. — Виявляється, Марк з власної ініціативи намагався позбутися пристрою, що носив у собі. Вичисливши агентів ЦРУ, які на той час міцно сиділи у нього на хвості, він зробив висновок, що ставленики флоїдів навчилися пеленгувати хвилі отого «захисного екрану», що від їхніх сканерів. Сканерів тепер, він вважав, немає, а «хвіст» реальний. І він вирізав частину своєї «начинки», що зумів знайти, залишивши таким чином американцям зразки тканини свого тіла. Тепер у Пентагоні знали, що цей черговий агент є те саме, що й попередні. Тож ЦРУ не бачило жодного сенсу у тому, щоб зараз брати Марка. Для чого? Одне таке тіло вони вже розібрали мало не на молекули і робили з ним що хотіли і скільки хотіли. А результат? Їхня генетика і далі ні на крок не просунулась у вирішенні цієї проблеми. Тому вони вважали за краще постежити за ним.
— Я питав вас про інше. Мені більше не цікаво чути про ваші розвідницькі ігри, у мене й так давно перемішалося в голові. Що мало статися зі мною?
— Мені потрібен був чоловік з «правим серцем», — тихо, але чітко відповів старий. — А оскільки ідеальним вважався варіант, коли б ця людина була вже тут, у Штатах, я почав пошуки серед емігрантів. Моя агентура перешерстила медичну документацію тих, хто виїхав з пострадянського простору за останній час і знайшла тебе. Серед такої кількості людей, які виїхали, мав би хтось знайтись. А тут ще й багато що зіграло на руку — твій вік, статура, зовнішність.
— Яка зовнішність?! — не стримався я. — Я що, схожий на тих близнюків?
— Та ні, але цього вже й не потрібно. Взагалі для мене відкрилося багато інших цікавих варіантів. Якщо брати до уваги наш міф про «досконалого солдата», то ми буцім продукуємо їх з якогось генетичного матеріалу, який зуміли свого часу створити. Тому й виходять усі ідентичні — з правим серцем та однаковим обличчям. А це робить у принципі незручною подальшу роботу на території ворога, адже людей з таким обличчям американці шукатимуть скрізь. Тому логічно в наших інтересах, щоб наступні агенти якось відрізнялись. А для цього їм перед відправкою можна робити, скажімо, пластичні операції…
— Але я не мав ніякої пластичної операції… — я осікся, розуміючи усе далі й без його слів.
— Правильно — промовив старий. — Ти вже сам здогадався. Як такої пластичної операції тобі б не робили, але купу слідів на обличчі — рубців, які потім, після твоєї смерті у Пентагоні встановлять обов’язково і розцінять як наслідки перенесеної операції, ми мали залишити.